1,3 млрд. інноваторів
Автор: Маттіас Деброєр, "Києво-Могилянська Бізнес Студія" (№16, 2006)
Протягом останніх 10 років міжнародна преса все більше уваги почала приділяти змінам у Китаї, особливо швидким темпам розвитку його економіки. Завдяки дешевій робочій силі та політиці, яка проводиться у валютній сфері, Китай зумів здивувати весь світ. Статистичні дані, опубліковані минулого місяця, показали, що за період з грудня по вересень 2006 року виробничі доходи зросли на 29,1%, в той час, як минулорічний приріст склав лише 23%. Показники торгівельного балансу також зросли — 15,3 млрд. дол. США лише за вересень. У 2006 р. китайці сподіваються встановити новий світовий рекорд із торгівельного балансу — 158 млрд. дол. США. Національне Статистичне Бюро Китаю прогнозує підйом економіки в 2006 році на рівні 10%, що на 2% більше, порівняно з прогнозами уряду. Міжнародний же Банк передбачає 10,4%.
Проте, одночасно з цими вражаючими показниками економічного розвитку, такого не можна сказати про рівень життя всього суспільства. Китайська Академія Соціальних Досліджень прогнозує подальше збільшення різниці рівнів доходів китайців — мешканці сільської місцевості повинні отримувати на 6% більше наступного року, в той час, як даний показник серед міського населення становить 10,5%.
Дуже багато конфліктів виникає на міжнародному рівні в зв'язку з демпінгом цін, оскільки він призводить до порушення правил чесної конкуренції. Цього місяця Європейський Союз встановив спеціальний антидемпінговий тариф на шкіряне взуття для Китаю. Одночасно з величезними обсягами імпорту в країни ЄС китайського текстилю, CD, DVD тощо, виникає багато проблем, пов'язаних із питаннями інтелектуальної власності, оскільки більшість товарів, що вивозяться, є підробками. Проблема піратства існує не лише на зовнішньому ринку, але й на внутрішньому. За оцінками, 15-20% товарів, які продаються в Китаї, також фальшивки. Міжнародні компанії, створивши спільні підприємства з китайськими й обладнавши їх новітніми технологіями, зіштовхуються з проблемою порушення їхніх інтелектуальних прав та викраденням технологій. Саме в зв'язку з порушенням інтелектуального законодавства більшість міжнародних компаній вирішують не мати справу з китайськими бізнес-спільнотами.
Так склалось історично
На сьогодні, більшість уявлень представників Заходу про Китай ґрунтується на подіях революції, здійсненої комуністами, в результаті якої державу очолив Мао [1949 рік]. Небагато хто знає про розквіт древніх династій, котрі царювали протягом 4000 років. Усе це було спричинено специфічною зовнішньою політикою Китаю — повна ізоляція китайської культури та нації від усього світу протягом багатьох століть. Але в сьогоднішньому комуністичному суспільстві древній спадок легенд, пісень та епічних поем — це не просто фольклор, який згадують у родинному колі на великі свята. Усі ці історичні твори й традиції мають величезний вплив на сучасне світосприйняття китайців та методи ведення бізнесу. Для того, щоб зробити кар'єру в давні часи, учні повинні були здати іспит, який полягав у створенні ідеальної підробки давнього витвору мистецтва. Саме таким є тест на успішність компанії на китайському ринку й у ХХІ ст.
Якщо поглянути на філософію західного світу, — вона є діаметрально протилежною. Навіть незважаючи на те, що Платон започаткував філософське вчення заходу, його учень Аристотель стверджував: «Платон — мій друг, та істина дорожча».
У 1966 році до влади прийшла комуністична партія на чолі з Мао, який усіма силами прагнув знищити будь-які прояви конфуціанства в китайському суспільстві. Для цього він керувався принципами класової боротьби. Результат був невтішним: основи китайського світогляду виявились настільки сильними, що згодом суспільством знову почали керувати не креативність або інновації, а вправна імітація уже існуючого. Саме це й стало запорукою успіху зразкового комуніста. І над усім цим звеличувалося заперечення та неприйняття будь-яких прав власності, не кажучи вже про інтелектуальну.
Усі ці історичні передумови пояснюють, чому серед китайських бізнесменів копіювання чужих технологій чи створення підробок є цілком нормальним явищем. Згідно зі вченням Конфуція, новатор чи компанія, яка володіє патентом на певну новітню продукцію, повинна пишатися тим, що ця продукція гідна копіювання й підроблювання.
Більше того, слід зазначити, що завдяки таким цінностям, Китай зумів стати настільки могутньою країною, щоб їй присвячували цілі номери журналу з менеджменту. А що ж тоді буде, якщо уряд вирішить трохи змінити свою стратегію і до працелюбності громадян додасть дух новаторства? За такої ситуації обігнати Китай в плані розвитку буде практично неможливо, оскільки суміш працездатності, наполегливості й нових розробок є непереможною.
Зміни на краще
Саме в такому напрямі було вирішено рухатись у 1978 році, коли китайський ринок відкрився для іноземних інвестицій. Ця подія призвела до виникнення необхідності виправити ситуацію з відсутністю будь-яких законодавчих основ, які змогли би регулювати питання прав інтелектуальної власності. Китайський уряд практично одразу прийняв «Закон про торгові марки», «Закон про патенти» та «Закон про авторське право».
У 2000 році Китай вступив до СОТ, а це вимагало приведення законодавчої бази до міжнародних стандартів. У результаті цього, в дію вступило ще декілька законодавчих актів щодо захисту інтелектуальної власності. Більше того, всі ці закони постійно оновлюються та розширюються. Цього року китайським урядом планується розглянути та прийняти 17 законів у сфері торгових марок, авторського права та патентів.
Усі ці дії в законодавчій сфері не знімають проблем порушення цих законів. Саме це і є Ахіллесовою п'ятою китайського суспільства. Лише 4% усіх товарів, які полишають кордони держави, перевіряються на предмет наявності відповідних документів. У випадку порушення ліцензійного законодавства, в судовому порядку може бути прийнято рішення про сплату штрафу, однак ці виплати є надто малими, аби повністю усунути існуючу проблему. Більше того, бізнесмени сприймають ці штрафи як видатки, яких неможливо уникнути, а не як певне покарання.
Сьогодні ще в більшості випадків для китайської нації характерною залишається звичка підробок та крадіжок новітніх технологій, винятки становлять лише партнерські стосунки з міжнародним бізнесом, які приносять значно більшу вигоду, аніж копіювання.
Щоб виправити цю ситуацію, китайським урядом було вирішено знизити «поріг» злочинів, пов'язаних із торговими марками та авторським правом, за які законом передбачене покарання. Було прийнято рішення про надання вільного доступу до баз даних торгових марок, що є важливим кроком у боротьбі з порушенням законодавства в цій сфері. До такої активізації в галузі законотворчої діяльності призвів інцидент, що мав місце в квітні в одному з торгівельних центрів Шанхаю. Проти нього було висунуто звинувачення у продажі підробних сумочок за ціною 4,94 євро, в той час, як нормально вони коштують 891 євро. За рішенням суду, увесь товар було знято з продажу.
Багато скептиків стверджує, що всі ці зміни в законодавстві та посилена боротьба з порушеннями в сфері інтелектуальної власності — лише «замилювання очей» світовій громадськості та СОТ. Проте уряд Китаю робить усе можливе, аби зруйнувати цей стереотип.
Нещодавно президентом Китаю Ху Їнтао, прем'єр-міністром Вен Їабао та іншими високопосадовцями було прийнято програму розвитку науки й технологій на 2006-2020 роки. Основною метою даної програми є зменшення залежності Китаю від імпортованих новітніх технологій. Це повинно бути досягнуто завдяки збільшенню фінансування сфери R&D від 1,23% ВВП до 2,5%. Та навіть незважаючи на цю програму, статистичні дані показують підвищення активності китайців у сфері наукових розробок.
12 жовтня віце-прем'єр-міністр Ву Ї заявив, що Китай змінює свою стратегію. Тепер це буде країна, що береже природні ресурси, піклується про навколишнє середовище й орієнтується на інноваційні технології.
Як доказ цього, можна навести декілька фактів зі сфери R&D у Китаї.
На сьогодні, конкретні дослідження проводяться в галузі термоядерних досліджень. Нещодавно було випробувано новий сплав, який у майбутньому дозволить генерувати енергію практично в необмежених кількостях, до того ж вона буде екологічно чистою. Якщо ж говорити про інновації у сфері зв'язку та Інтернет, нещодавно 25 університетів у 20 різних містах отримали сертифікати, які підтверджують успішне впровадження в цих навчальних закладах нової технології, базованої на IPv6, яка дозволяє по-новому поглянути на всесвітню мережу.
Вічне питання про ідеальне паливо, яке століттями турбувало науковців, також, можливо, скоро буде вирішено тими ж китайцями. Зараз дуже активно розробляється формула та хімічний склад нового виду бензину, що претендує на статус «ідеального».
Дуже часто саме Китай є одним із організаторів руху за захист інтелектуальної власності та робить усе можливе для того, щоб змінити думку громадськості та психологію самих китайців. Сказати, що ця країна є пасивним гравцем на міжнародній арені інноваційних розробок та захисту прав інтелектуальної власності, буде великою помилкою, оскільки існує чітке розуміння того, що в ХХІ столітті майбутнє країни буде залежати саме від наукових досягнень, а не від традиційних сфер діяльності. Тому наразі всі зусилля спрямовані на те, аби зруйнувати міф про відсутність ініціативи чи специфічних думок. Це добре та правильно. Уряд прагне зосередити зусилля громадян у руслі інновацій та нових технічних розробок. Адже саме завдяки такій діяльності Китай зможе піднятись до вершин, про які не мріяла жодна розвинена країна, оскільки тільки тут можна створити «смертельну суміш» дешевої робочої сили та проривних новітніх розробок.
Але психологію змінити не так вже й просто, і це не є справою декількох місяців чи років. Головним у цій ситуації залишається те, що державний уряд усвідомлює свої слабкі місця і знає, що їх треба позбавлятися. Зараз робиться все можливе, аби перелаштувати китайську націю, спосіб мислення, а також законодавчу базу, і тим самим забезпечити можливість подальшого розвитку Китаю в сфері інновацій. Головне — вони діють…
Про автора:
|
