Дизайн-мислення як інструмент реалізації змін
«Ті, хто займаються практикою здійснення трансформацій, часто страждають від синдрому “втоми від змін”: розчаровують різні теорії, підходи, моделі та методології, а також пов’язані з усім цим комерційні “фінти”», — пише Бехназ Голамі (Behnaz Gholami), фахівчиня у сфері стратегії реалізації змін, дослідниця і UX-дизайнерка.
«Для того аби отримати бажані результати, замість безплідного пошуку якось чудо-способу здійснення трансформацій, потрібно змінити спосіб мислення, оскільки пандемія показала, що старі ментальні моделі більше не працюють», — зазначає Голамі.
Щоб навчитися думати мислити інакше, вона пропонує звернутися до концепції дизайн-мислення.
Що таке дизайн-мислення
За своєю сутністю дизайн-мислення — це підхід до розв’язання проблем. Він є як стратегічним (допомагає побачити широку картину минулого, теперішнього та майбутнього), так і практичним (має інструменти, які дають змогу робити відкриття та вчиняти дії на основі нових знань). Фактично йдеться про спосіб мислення дизайнера або розробника, який складається з наступних елементів: спостереження, аналіз, генерування ідей, їхнє критичне осмислення, створення ескізу, комунікування задуму, розробка прототипу та тестування.
Дизайн-мислення — це ментальна модель, яка покращує нашу здатність успішно управляти змінами, оскільки дозволяє всебічно вивчати та розв’язувати проблеми типу «wicked» (або надскладні «підступні» проблеми). Згідно Stanford Social Innovation Review, до проблем цього типу відносяться проблеми соціального чи культурного характеру, які складно або неможливо вирішити через наступні причини:
- знання, які є, неповні або суперечливі;
- задіяна велика кількість людей та думок;
- розв’язання потребує грошових витрат;
- проблема взаємопов’язана з іншими.
На відміну від проблем типу «wicked», контрольовані проблеми являють собою задачі із кількома невідомими значеннями. Їм притаманні такі характеристики, як чіткість визначення змісту, наявність даних та алгоритму розв’язання.
Незалежно від того, яка методологія використовується, проблеми типу «wicked» неможливо розв’язати, мислячи в лінійний спосіб, як у випадку контрольованих проблем. Відповідно, неправильно підходити до змін як до контрольованого проєкту так, мовби в нас є дані для всіх невідомих значень і ми знаємо всі взаємозв’язки. Хоча напевно більшість із нас робила це не раз, а потім ми вкотре розчаровувались, що та чи інша методологія знов не дала бажаних результатів.
Які проблеми виникають у процесі змін
Авторка провела понад 50 інтерв’ю з управлінцями, які сказали, що в процесі реалізації проєктів найчастіше стикаються з наступними проблемами:
- брак потрібної залученості з боку керівників найвищого рівня;
- брак чіткості визначення ролей управлінців, задіяних у процесі змін, та очікувань щодо результатів;
- недостатній рівень довіри та відсутність повноважень, потрібних для того, аби реально впливати на хід подій;
- негармонізований порядок денний та пріоритети різних стейкхолдерів;
- пізній початок реалізації ініціативи та нереалістичні очікування, що все влаштується в якісь чудесний спосіб;
- брак залученості з боку працівників, на роботу яких впливають зміни.
«Якщо ми навчимося мислити як дизайнер, це хоча й не усуне всіх наших проблеми, але допоможе подивитися на них під іншим кутом зору», — підсумовує Бехназ Голамі.
За матеріалами "Oh No! Not Another Methodology!", Change Management Review.
Ілюстрація: neilpatel.com
|
