Майбутнє дизайн-мислення

Джастін Локіц (Justin Lokitz), співавтор книги «Design a Better Business», дизайн-стратег, технолог та бізнес-інноватор, розмірковує про дизайн-мислення — методологію розв’язання складних бізнес-задач — і найближче майбутнє цієї концепції.

Останніми роками ми стали свідками того, як дизайн-мислення (і дизайн-методології) перетворилося зі спеціалізованого, майже секретного процесу, що застосовувався обмеженою кількістю експертів, на глобальний рух. Незалежно від того, чи використовуєте ви стратегію дизайну, людиноорієнтований дизайн, Agile, Lean Startup, Lean Launchpad або будь-яку іншу практику, засновану на дизайні, — зрештою ці методології можна представити як нелінійні ітераційні процеси, ядро яких підтримується емпатією та експериментуванням. У цьому вся суть дизайн-мислення.

Чому всі виявляють таку цікавість до дизайн-мислення? Воно працює, концепція є простою для розуміння. Коли ви фокусуєтеся на людських потребах та бажаннях, а потім швидко вигадуєте нові способи задоволення їхніх потреб/бажань, і тестуйте ці ідеї, використовуючи прості прототипи (і попередні зразки), щоб зробити їх краще (або дізнатися щось нове) — ви завжди побачите цікаві результати. Більше того, результати майже завжди коштуватимуть набагато менше, ніж витрати на деякі монолітні багаторічні стратегії, які можуть призвести до повного провалу.

Хоча дизайн-мислення здатне вирішувати багато сьогоднішніх проблем, використовуючи наявні в ньому можливості, в більшості його процесів не вистачає погляду на далеке майбутнє або так званої «кайми інновацій». Якщо ми вирішуємо проблеми сьогодення за допомогою карт подорожей споживача, карт емпатії, мінімально життєздатних продуктів (MVP) тощо — ми, швидше за все, не орієнтуватимемося на далеке майбутнє. Це також є основною причиною, чому далекоглядні підприємці — такі як Пітер Тіль, Стів Джобс і навіть Ілон Маск — рідко згадуються в одному реченні з терміном «дизайн-мислення». Ці троє — і багато інших подібних до них — завжди думають (або думали, у разі Джобса) у майбутньому часі. Це не означає, що вони не використовують якісь дизайн-методології для перевірки своїх ідей. Ілон Маск, наприклад, любить вчитися на своїх «вибухових невдачах».

Ключовий момент тут в іншому. Для того, щоб зламати парадигми та створити майбутнє, в якому ми прагнемо жити, ми маємо вийти за рамки дизайнування, що відповідає сьогоднішнім потребам. Ми маємо дивитися у бік «кайми» і робити зміни, які відповідають нашим можливостям та культурі... розуміючи, що «кайма» також продовжуватиме свій рух. Отже, ми маємо продовжувати робити зміни.

Маючи це на увазі, майбутнє дизайн-мислення — це вихід за рамки дизайнування для вирішення сьогоднішніх проблем. Так, емпатія та експерименти все ще потрібні. Однак це майбутнє включає також інструменти та методології, що виходять зі стратегічного передбачення і прогнозування майбутнього, такі як сценарне планування, контекстні карти і карти трендів. І це лише те, що на поверхні.

Умовно кажучи, там, де гума автомобіля зустрічається з дорогою (або лопаті турбін зустрічаються з повітрям), ми з’єднаємо воєдино інструменти прогнозування майбутнього, інструменти системного мислення, інструменти людиноорієнтованого дизайну, бізнес-моделювання та прототипування. Йдеться про мислення у третьому горизонті під час створення прототипу у поточному контексті.

Для тих із нас, хто керує великим бізнесом із механізмами, що приносять прибуток і які неможливо підробити, це майбутнє НЕ стосується великих ставок, як ті, що робить Ілон. Навпаки. Кожен із нас має працювати, щоб зрозуміти, де знаходиться «кайма інновацій» на наших ринках. Грунтуючись на ній, ми можемо працювати у зворотному напрямку, щоб придумати і протестувати відповідні / необхідні зміни в нашому бізнесі, які наблизять нас до цієї «кайми»… і, можливо, створити видимий шлях у майбутнє, яке ми уявляємо для наших компаній. Йдеться про використання принципів стратегічного передбачення та дизайн-мислення, щоб прийняти невизначеність, визначити можливості та опції — і, зрештою, зробити невеликі, але важливі ставки на ці опції.

За матеріалами "What is the future of design thinking?", BMI Blog