Ефективні керівники помилок не бояться...
Усі ми вчимося на помилках, хоча, найчастіше, усіляко намагаємося їх уникнути. Ось що пише Емі Ріс Андерсон (Amy Rees Anderson)1 в опублікованій у Forbes статті: «Коли я вперше опинилася у ролі керівника, мені ставало моторошно від самої думки, що треба давати людям можливість оступатися. Але мені дуже хотілося стати по-справжньому ефективним лідером. Тож я розпочала пошуки способів, як це можна зробити без шкоди для бізнесу. І ще, мене надихнули слова письменниці Мег Кебот (Meg Cabot), яка сказала: "мужність — це не відсутність страху, це усвідомлення того, що є щось важливіше за страх"». У своїй публікації Андерсон розповідає, що, на її думку, варто зробити, аби від помилки було більше користі, ніж негативу.
Я дуже швидко з’ясувала, що, перед усе, треба визначити ділянки бізнесу, на яких помилка не спричинить занадто великих проблем. Звісно, це можуть бути важливі аспекти взаємодії з клієнтами, де один неправильний крок може заподіяти їм шкоду та зруйнувати їхню довіру до нас. Таким чином, я визначила інші царини, де відчувала б себе відносно спокійно, даючи людям змогу експериментувати з новими та досконалішими способами виконання завдань.
А потім я розповіла працівникам про засади політики фірми, яку ми взялися розробляти. Так, було запроваджено правило: якщо людина помилялася один раз, намагаючись зробити те, що вважала правильним, — це було ЦІЛКОМ ПРИЙНЯТНИМ. Більше того, у такому випадку працівник міг розраховувати на те, що вся команда допомагатиме йому усувати наслідки похибки. Натомість повторення цієї ж самої помилки було вже ЦІЛКОМ НЕПРИЙНЯТНИМ. Відповідно, людина залишалася сам на сам з проблемою, яку створила.
Зрозуміло, якщо не робити помилок, то, найімовірніше, нам ніколи не вийти поза межі нашої зони комфорту, що і буде, власне, нашою головною помилкою. Якось легендарний баскетбольний тренер Джон Вуден (John Wooden), сказав: «Якщо ви не робите помилок, це означає, що ви нічого не робите». Зрештою, помилки — це не провали, а просто спосіб усунути те, що не працює, для того, аби максимально наблизитися до бажаних результатів.
Саме тому видатні лідери дають своїм людям право помилятися. А ось що роблять сумлінні працівники в разі, якщо трапляється помилка.
- Визнають помилку. Вони ніколи не займають оборонну позицію. Скоріше, навпаки, відверто визнають, де помилилися, а також намагаються зрозуміти, чому їхні рішення або дії були неправильні.
- Беруть на себе відповідальність. Визнаючи помилку, вони вибачаються за проблеми, котрі створили для інших, а також чітко формулюють висновки, які для себе зробили.
- Усувають наслідки. Навіть якщо шкода, що її завдала помилка, занадто велика, все одно вони роблять все що можуть аби виправити ситуацію. Крім того, вони складають план усунення наслідків проблеми, і, крім того, інформують всіх, хто опинився в радіусі її дії, що вдалося зробити на певний момент часу.
- Вживають заходів щодо запобігання повторенню помилки. Продумати, де і як потрібно підстрахуватися для того, щоб більше «не наступити на ті самі граблі» — це найважливіший крок процесу «роботи над помилками». А якщо це ще й задокументувати — тоді іншим не доведеться вчитися на власних помилках.
Отже, варто пам’ятати, що найважливіше — це не сам факт спричинення помилки, а те, як людина діє після цього.
За матеріалами "Good Employees Make Mistakes. Great Leaders Allow Them To", Forbes.
1 Емі Ріс Андерсон (Amy Rees Anderson) — засновниця та керуючий партнер REES Capital, раніше заснувала MediConnect Global та IPOP Foundation, інвестор та радник низки стартапів.
|
