Конфлікт «по вертикалі»: як правильно сперечатися з босом

Джерело: m!nd

Усі конфлікти за своєю суттю однакові, але вести і вирішувати їх виходить по-різному. В результаті для одних розбіжності на роботі — благо і можливість для зростання, для інших — кінець світу і вихід з офісу з речами. Ким би ви не були — керівником, підлеглим, холериком, флегматиком, інтровертом — існує декілька універсальних рекомендацій, які допоможуть утримувати суперечку в конструктивному руслі та не зіпсувати робочі стосунки. Детальніше про них спеціально для Mind розповідає експерт із моделювання поведінки й етикету Анна Чаплигіна.

Не з’ясовуйте стосунки публічно. Часто ми не усвідомлюємо суті проблеми, але, перебуваючи в емоційному стані, можемо втратити контроль і наговорити зайвого. За все зайве доведеться вибачатися. Коли конфлікт відбувається привселюдно, то і вибачення слід приносити публічно.

Якщо ви керівник, краще запросити співробітника в кабінет для особистої розмови. Коли суперечка назріває в присутності інших людей, попросіть їх залишити вас наодинці.

Якщо ви співробітник, також домовтеся з керівником про бесіду віч-на-віч. Правило працює і в разі розбіжностей з колегою — обговорюйте претензії без свідків.

Контролюйте емоції — дихайте. Емоції — симптом проблеми, яку свого часу або не помітили, або проігнорували. Але невирішене нікуди не зникає. Воно починає рости, переходить на емоційний рівень і в момент пікового навантаження може перетворитися на скандал.

Щоб зберегти самоконтроль, не дозволяйте собі говорити. Краще сконцентруйтеся на диханні. Утримуйте фокус в раціональному полі — подумки ставте собі питання: якого кольору стіна, які запахи навколо, які звуки за вікном. Важливо дати емоційній хвилі відступити.

Сформулюйте суть претензії. Якщо людина прийшла з претензією і на емоціях, потрібно дати їй висловитися. Кожне ваше слово лише підсилюватиме емоційний накал. І не кажіть «заспокойтеся», це марно. Мовчання і важкий погляд швидше приведуть співрозмовника до тями.

Якщо потік слів не вщухає, то краще перехопити ініціативу нейтральним «стоп» і потім попросити сформулювати суть невдоволення. Тут потрібні витримка і вміння ставити правильні питання. У будь-якому разі не відпускайте людину, поки ви разом не визначите проблему. Обмін емоціями — це не вирішення конфлікту, а випускання пари, яке повторюватиметься знову і знову.

Окресліть варіанти вирішення проблеми. Якщо ви ініціатор розмови, то вихід із ситуації, що склалася, необхідно продумати наперед. Це і є головною метою з’ясування стосунків — не просто висловити претензію, а донести, як ви бачите подальшу спільну роботу.

Якщо з претензією прийшли до вас, не відпускайте людину, поки рішення проблеми не буде погоджено. Не завжди виходить так, як хочеться іншому, але необхідно домовитися і зафіксувати компромісні варіанти.

Обговоріть, що буде за порушення домовленостей. Нехай кожен з учасників конфлікту знає ціну своїй нестриманості в майбутньому.

Не бійтеся вибачитися. Всі іноді помиляються, а в пориві емоцій тим паче. За свої помилки краще вибачитися, інакше потім доведеться розплачуватися.

Багато хто вважає вибачення дією слабаків. Це не так. Щоб визнати свою неправоту, необхідно бути усвідомленим, сміливим і самодостатнім. Зробити вигляд, що нічого не сталося, легше.

Вибачення варто приносити в тій самый формі, в якій відбувалося з’ясування стосунків. Якщо це була особиста розмова, запросіть опонента для повторної зустрічі. Якщо ви не втрималися при сторонніх, то і вибачатися доведеться при свідках.

Важливо проговорити, за що саме ви вибачаєтеся. Тільки тоді це спрацює. Просте «вибачте, не стримався» — це формальність, яка стосунки не покращує, але може образити ще більше.

Чого не варто робити ніколи. Намагайтеся ніколи не переходити на особистості і не ображайте співрозмовника. Емоції вщухнуть, але слова не забудуться і стануть причиною наступного конфлікту.

Не переходьте на крик і не торкайтеся іншої людини. Це тиск і порушення особистих кордонів. Зберігайте дистанцію — фізичну і звукову.

Не діліться подробицями зустрічі в колективі. Розмова тет-а-тет для того і проводився без сторонніх, аби деталі залишилися за зачиненими дверима.

Не з’ясовуйте відносини по телефону, електронній пошті або в месенджерах. З одного боку, це нешанобливо. З іншого — небезпечно: ви ніколи не знаєте, хто може чути вас з того боку або кому згодом можуть переслати ваше листування.

Не бійтеся робочих конфліктів. Вони — благо, бо розкривають тонкі місця в спілкуванні колективу. Вичленуєте з будь-якого конфлікту емоції, і залишиться робоче завдання з комунікації, якому потрібно знайти грамотне рішення. Промовляти конфлікти — нормально. Ненормально — робити вигляд, що все добре, коли це не так.

Ілюстрація: Depositphotos.com