Уроки лідерства від LEGO

Кен Перлман (Ken Perlman), консультант Kotter International та батько двох доньок, вважає, що його батьківський досвід може допомогти клієнтам компанії успішно впоратися зі змінами.

Кен Перлман (Ken Perlman)

Хоча всі ми знаємо, що слова «любити» та «змінюватися» майже ніколи не вживаються в одному реченні, деякі висновки, які я зробив того чудового уїк-енду, можна застосувати у контексті проектів змін, котрі реалізовують мої клієнти — як глобальні корпорації з тисячами працівників, так і менші компанії, в окремих структурах яких працює кілька сотень людей.

Ось уроки лідерства від LEGO.

1. На самому початку обмалювати, як виглядатиме успіх

На упаковці набору LEGO ми бачимо НЕЙМОВІРНО ПРИВАБЛИВЕ зображення готового продукту. Ми майже нічого не знаємо про те, скільки компонентів у наборі, та скільки дій нам доведеться вчинити, аби довести справу до кінця (від цієї інформації наш ентузіазм, скоріше всього, просто випарився б). Але ми закохуємось у кінцевий результат, від якого, як здається, нас відділяє всього кілька кроків.

Дуже часто керівники представляють громіздкі стратегії руху із сьогодення у завтрашній день, котрі, здебільшого, лише руйнують ентузіазм працівників замість того, щоб згуртувати їх навколо візії кінцевого продукту. Крім усього, більшість лідерів просто не в змозі чітко обмалювати привабливу картину успіху, яка б спонукала людей не шкодувати часу та сил на те, аби зібрати окремі компоненти «конструктора» до купи.

2. Розглянути можливість використання взаємозамінних елементів

Це трапляється рідко, але інколи в наборі LEGO бракує деяких компонентів. Коли мої доньки стикаються з такою проблемою, вони відразу переходять в інноваційний режим: вивалюють усі елементи, які є лише в наявності, та починають шукати заміну.

Скільки разів ваші колеги казали вам: «Це не спрацює, бо...» або «Ми вже пробували це робити»? Подеколи такі виправдання бездіяльності дозволяють уникнути вже зроблених помилок, та, відповідно, заощадити час. Але чому б не подивитися, які «елементи» (скажімо, зроблені висновки або апробовані напрацювання досягнення), ми можемо застосувати в іншій ситуації? Дуже часто кадри, інструменти, ресурси, висновки, витягнуті з попередніх помилок — у нас під руками. Щоб скористатися з цього, потрібна лише кмітливість.

3. Не покладатися повною мірою на інструкції

Подеколи окремі елементи іграшки не вдається скріпити, а в інструкції немає жодної підказки. Коли ж я починаю ретельно вивчати її вдовж і впоперек, мої доньки якимось чином швиденько «зліпляють» проблемні компоненти разом. «Спробуємо так — подивимось, що з цього вийде», — говорять вони.

Таке безоглядне експериментування є критичним складником інновації. Звісно, бізнес — не LEGO, і будь-який експеримент несе в собі реальні ризики. Втім, як правило, найбільшим ризиком є не непередбачені наслідки, а побоювання експериментатора, що хтось може оцінить його дії як неправильні. Позбавившись цього страху, ми розвиватимемо спроможність ітерації в рамках циклів, що все швидше змінюватимуть один одного. Зрештою, запорука лідерського успіху в тому, аби заохочувати людей до експериментування, навчання та творення.

4. Виходити з того, що працювати разом набагато приємніше

Зібрати LEGO можна і самому. Але обмін думками з моїми доньками (хоча правильніше сказати, що вони обмінюються ідеями зі мною) робить процес набагато приємнішим.

Мої клієнти говорять, що простіше переконати 100 людей виділити одну годину для волонтерської роботи, ніж — одну людину знайти 100 годин для власного дозвілля. Різні особистості, погляди та досвід — ця комбінація завжди є акселератором інновації.

5. Давати волю власній уяві

Коли я зростав, в мене було всього пару елементів LEGO (наскільки пам’ятаю, якісь колеса та щось ще). Сьогодні ж кількість компонентів конструктора наближається до нескінченності. Проте моїм донькам цього замало — вони ще роблять свої модифікації іграшок (говорячи їхньою мовою «покращують їх). Так, одна з доньок зібрала мотоцикл, який розвалився відразу, щойно вона спустила його дерев’яними сходами вниз. Але це її аж ніяк не засмутило. Навпаки, дівчинка побачила в «аварії» можливість. «Тепер я зможу зробити щось краще, — діловито сказала вона. — Він був занадто важкий, аби розвинути потрібну мені швидкість». Тоді вона розібрала іграшку до кінця, зібрала мотоцикл знов та запустила його тією ж трасою.

Таким чином, цілком у ваших силах задати «тональність» тому, як ваші підлеглі сприйматимуть масштабні зміни. Так, ви можете або створити умови, які б сприяли безстрашному (але інформованому експериментуванню), або просто видавати розпорядження, що і як треба робити. Що ж, вирішуйте самі...

За матеріалами "Leadership Lessons From LEGO", Forbes.