Чому талановиті співробітники покидають компанію?
Міра Вайт (Myra White), викладач курсів з управлінської результативності та організаційної поведінки у Гарвардському Університеті, а також автор відомої книги "Дотримуйтесь дороги із жовтої цегли..." (Follow the Yellow Brick Road: A Harvard Psychologist's Guide to Becoming a Superstar), наводить свої міркування щодо управління талантами та пояснює, чому часто найцінніші кадри компанії покидають свої посади.
Утримання талановитих співробітників давно вже стало одним із найважливіших, а водночас — найскладніших завдань, які постають перед компанією. Адже кожного разу, коли співробітник покидає компанію — разом із ним компанія втрачає надзвичайно цінний досвід та знання.
У минулому такої проблеми не було. Вважалося, що будь-якого працівника дуже легко замінити. Активами компанії вважалися матеріальні цінності, наприклад, нерухомість та обладнання. Сьогодні ж на перше місце виходять люди (а особливо так звані таланти), які й стають найбільш цінним активом компанії.
Чому ж компанії так часто стикаються із проблемою утримання свого найціннішого персоналу? Чому таланти так швидко втрачають свої ілюзії щодо роботи і покидають компанію?
Основною причиною проблеми можна вважати той факт, що таланти та їхні керівники часто поводяться, як конкуренти. Вони борються між собою за ключову посаду у компанії. Як наслідок — їхні особисті кар'єрні інтереси перебувають у прямому конфлікті.
Цей конфлікт підживлюється постійним прагненням талановитих працівників до навчання, зростання та розвитку. Вони прагнуть просуватися по кар'єрній драбині так швидко, як це лише можливо. Саме тому вони "кидаються" на виклики, які здатні забезпечити їх реальним професійним досвідом. Таланти не бояться робити помилки і навчатися з них.
При цьому менеджери самі спонукають талановитих працівників покидати компанію, коли не дають їм змоги розвиватися і на повну використовувати свій потенціал. Знайти талановитих співробітників — надзвичайно складно. Тому й не дивно, що знайшовши ідеальну людину на будь-яку посаду, менеджери хочуть, щоб вона залишалася там якомога довше. Менеджер не бачить жодної вигоди у розвитку талановитих працівників та виході їх на вищий рівень.
Іншим фактором, який також може спонукати талановитого працівника без зайвих роздумів покинути компанію, є неприхована узурпація менеджером ідей працівника. Як і кожна людина, талановитий співробітник щиро прагне, щоб його внесок був помічений, а точка зору — цінувалась. При цьому деякі менеджери не можуть протистояти спокусі привласнити собі найкращі ідеї своїх підлеглих.
Вирішити проблему керівників і талантів зовсім не просто. До тих пір, поки організації продовжуватимуть залишатися ієрархічними — талановиті працівники та їхні керівники намагатимуться рухатися "вгору" по одній і тій же драбині. Тільки переконавши кожного зі співробітників компанії, що його кар'єра знаходиться в абсолютній безпеці, можна сподіватися, що проблема відтоку талантів із компаній стане менш гострою.
За матеріалами "Why does talent walk?", management-issues.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.
|