Як оцінити перспективність ідеї: поставте собі 6 запитань

Коли у вас з’являється нова захоплююча ідея, є спокуса зосередитися на всіх її перевагах і відразу перейти до її впровадження у дію. Але це з великою ймовірністю може призвести до провалу. Ваша обмежена перспектива може свідчити про те, що ви не лише не бачите потенційних перешкод, а й залишаєте невивченими інші багатообіцяючі варіанти. Якщо ви хочете, щоб найкращі ідеї процвітали, вам потрібно відкрити свій розум для різних точок зору — від людей за межами вашої команди, з якими ви зазвичай не спілкуєтесь, — і ставити їм відкриті запитання. Про це пише на сторінках HBR Сабіна Наваз (Sabina Nawaz), міжнародна коучка CEO, ключова спікерка з питань лідерства і письменниця.

Нам не потрібно багато зусиль, щоб надихнутися чимось новим — чи то продуктом, над яким ми працюємо, чи то книжковою пропозицією, чи то процесом, який потребує пожвавлення. Натхненні новими блискучими ідеями та з бажанням рухатися швидко, ми хапаємося за можливість мислити і діяти масштабно. Ми збираємо наші команди і занурюємося в дії, представляючи тільки переваги нашого дітища і створюючи план виконання своїх обіцянок. Наша мета — зачарувати й переконати, засліплюючи себе та інших від можливих недоліків.

Але, роблячи це, ми наражаємося на небезпеку обмеженої перспективи. Ізольоване в наших власних ехо-камерах, наше прагнення до швидкого впливу може втрапити в пастку. Ми можемо зіткнутися з несподіваними перешкодами в останню хвилину або залишити недослідженими інші перспективні шляхи. В результаті наша робота затягується або взагалі дає збій і згорає.

Якщо ви хочете, щоб найкращі ідеї процвітали, то замість того, щоб нудитися в межах власної голови, відкрийте свій розум для різних точок зору — від людей за межами вашої команди, з якими ви зазвичай не спілкуєтесь. Ставте їм відкриті запитання, щоб зрозуміти, як вони мислять. Наступні питання можуть допомогти вам розширити свої горизонти.

1. Що найбільше привертає увагу?

Коли ми представляємо ідеї або пропонуємо шлях вперед, велика частина нашої роботи передує розмові, тоді як ми готуємо свій пітч. Після того, як ми її розповімо, ідея залишається в колективі. Замість того, щоб уважно вести розмову, з’ясуйте, що інші вже засвоїли. Можливо, ваша авдиторія вже вловила вашу основну думку, або ж вона підкреслила зовсім іншу точку зору. Додатковою перевагою такого запитання є зворотний зв’язок. Можливо, ніхто не згадує про те, що вам дійсно хотілося б підкреслити. Щиро цікавлячись враженнями слухачів, ви запрошуєте їх у подорож разом із вами. Коли наші ідеї включають в себе ідеї інших, вони мають більше шансів досягти мети.

2. Чого не вистачає?

Нам може здаватися, що ми розглянули проблему з усіх боків і охопили всі можливі варіанти розвитку подій. Але люди з різним досвідом або сферами знань, швидше за все, помітять різні прогалини. Запитуючи, чого не вистачає, ми сигналізуємо про відкритість до зворотного зв’язку і готовність відмовитися від контролю. Ми виявляємо помилки задовго до кінцевого результату або навіть отримуємо значну перевагу на ринку.

3. Що скажуть наші критики?

Незважаючи на всі наші зусилля, колеги можуть не наважитися чесно критикувати нашу роботу. Під час зустрічі з вищим керівництвом одного з моїх клієнтів генеральний директор поставив це запитання. Головний лікар, який зазвичай стримано висловлює свою незгоду, одразу надав три коментарі, спрямовуючи потенційних критиків у потрібне русло. Під час зустрічі ми дізналися, що директорка з маркетингу сама погодилася з двома з цих заперечень. Почавши говорити від імені гіпотетичного критика, вона змогла назвати занепокоєння, а потім заявити про них. Усунення особистої розповіді від першої особи дозволяє кожному говорити об’єктивніше і більш відкрито сприймати конструктивну критику.

4. Що покаже наш премортем?

Психолог-дослідник і експерт із прийняття рішень Гері Клейн (Gary Klein) рекомендує командам проводити премортеми (передсмертне життя), коли вони проєктують себе на рік вперед і уявляють, що їхній проєкт зазнає невдачі. Команди пишуть історію про те, як цей проєкт провалився. Цілком природно бути схвильованим своїми ідеями. Але пауза, щоб намалювати яскраву картину того, що може піти не так, може дуже добре запобігти цьому шляху.

5. Що сказав би хтось на передовій, хто не знає нашого контексту?

Інший спосіб, яким ми обмежуємо нашу перспективу, — це прокляття знання. Будучи експертами в певній галузі або керівниками вищої ланки, ми вважаємо, що інші розуміють, що ми робимо, і розуміють, чому ми обрали певний шлях. Отже, ми скорочуємо нашу комунікацію. Ми впроваджуємо нові ініціативи під фанфари тих, хто перебуває на передовій, хто не витратив місяці на занурення в ці ідеї. Перевірка наших припущень та ідей, особливо з тими, кого вони торкнуться, змушує нас усвідомити, що шлях вперед базується не лише на досвіді, а й на досвіді, який він створює для інших.

6. Як би святкували наші конкуренти, якби ми досягли успіху?

Ми часто грузнемо у внутрішній політиці, наполегливо працюючи над тим, щоб пролобіювати свої позиції перед вищим керівництвом і вислужитися перед фаворитами. Погляд за межі наших внутрішніх, організаційних ехо-камер на те, як думають наші конкуренти, може розширити нашу перспективу. Не просто запитуйте, як конкуренти святкуватимуть ваші невдачі, а як вони можуть реагувати на те, що ви сприймаєте як успіх.

Один із моїх клієнтів вирішив по-справжньому дослідити це питання. Задовго до дати випуску своєї новітньої лінійки продуктів вони зробили оголошення. Потім вони запросили десяток інсайдерів, щоб вони вдали із себе конкурентів. Цих людей попросили уявити, що вони перебувають за столом переговорів в офісі конкурента; вони навіть розмістили логотип компанії-конкурента на стіні конференц-залу! По колу розносили шипучі напої і просили кожного виголосити тост за недоліки нового продукту.

Замість того, щоб придумувати, як ми можемо перемогти наших конкурентів, ми можемо змоделювати це, уявивши, як вони будуть критикувати нашу найкращу роботу.

Ідеї ненавидять ізоляцію. Цільовою авдиторією для наших ідей рідко є лише ми самі. Процес, за допомогою якого ми втілюємо наші ідеї в життя, вимагає вислуховування багатьох різних точок зору, щоб надати їм форму, блиск і термін придатності.

Ілюстрація: lightroompresets.com