Засіло в пам’яті: що заважає нам навчатись та як робити це правильно

Джерело: Blog.kniga.biz.ua

Десятиліття в школі та ще чотири-шість років університетського навчання — марні. А занурення в один предмет і багаторазове повторення матеріалу не дають результату. Саме так стверджують автори книги «Засіло в голові. Наука успішного навчання» (Make It Stick: The Science of Successful Learning), і їх слова підкріплені науковими дослідженнями. З ними погодиться ледь не кожний студент: те, що було зазубрено у ніч перед сесію навряд чи потім згадається на практиці. Когнітивні психологи Генрі Редігер (Henry Roediger) та Марк Макденіел (Mark McDaniel) разом з письменником Пітером Брауном (Peter Brown) об’єднали зусилля, щоб показати, яке навчання буде дійсно ефективним.

Ілюзія знання

У 2011 році американський байкер загинув у автокатастрофі, протестуючи проти обов’язкового захисту під час їзди на мотоциклі. Поліція визначила, що шолом міг би врятувати йому життя. Але є і втішна новина: байкер став номінантом сумнозвісної премії Дарвіна. Це віртуальна антипремія, яку присуджують людям, що переоцінили свої можливості і у результаті сильно покалічились, або загинули. Щороку номінантів премії примножуються — і це лише доводить, що ми переоцінюємо свої знання.

Нам подобається вважати себе розумнішими, ніж ми є. Нас вводять в оману історії, які ми вигадуємо, щоб пояснити собі навколишній світ і наше місце в ньому. Коли трапляється щось несподіване, ми бажаємо вписати це у наше бачення світу. Ми прагнемо до порядку, тоді як у світі достатньо хаосу — і деякі речі просто не вписуються у суб’єктивне сприйняття світу. Таких ілюзій безліч.

Доволі поширеною є думка, що постійне перечитування гарантує запам’ятовування інформації. Це називається концентрованим навчанням. Та насправді ми дуже швидко втрачаємо 70% щойно прочитаної інформації, а останні 30% забуваються повільніше — та все ж забуваються. Тому студенти, які витратили ніч перед екзаменом на перечитування конспекту лекцій, згадують лише невелику частину на безпосередньому тестуванні. А після закінчення курсу забудеться й остача. Висновок очевидний: щоб щось запам’ятати, це потрібно діставати з пам’яті періодично. як правильно навчатись

Відчуття знання — інша ілюзія пам’яті, приємне почуття, коли чуєш начебто знайому інформацію. Ним часто користуються під час політичних піар-компаній. Гасла, що не показують фактів, але зачіпають емоції, часто і всюди повторюються. Від цього вони набувають популярності у громадськості.

Ілюзія вільного володіння — ще один обман мозку, знайомий школярам і студентам. Якщо ви прочитаєте доволі зрозумілий виклад складного терміну, у вас виникне відчуття, що ви це давно вже знали. Але це не гарантує розуміння і вільне використання цього терміну на практиці.

Крім повсякденного життя, ілюзії пам’яті заважають нам у навчанні. Особливо про них слід замислюватись тим, хто займається самоосвітою. Через хибну впевненість у своїх знаннях, багато годин опанування навички можуть бути витрачені даремно.

Правда про стилі навчання

Віра в стилі навчання доволі поширена. Існують візуали, аудіали і кінестетики. Інформацію вони сприймають краще, коли ту подають, відповідно, через малюнки, слова чи дію. Учнів перевіряють з початкової школи, використовують цю теорію і в менеджменті, і під час військової підготовки.

Ми визнаємо, що в кожного свої пріоритети в навчанні, однак прагнемо довести, що є й інші особливості, що впливають на засвоєння інформації, — попереджають автори книги «Засіло в голові». Які ж саме це особливості?

Психолог Роберт Стернберг (Robert Sternberg) передбачає три типи інтелекту: аналітичний, творчий і практичний. На відміну від відомого всім поділу, правдивість теорії Стернберга має емпіричні підтвердження.

Дослідник перевірив теорію на дітях з Кенії. У повсякденному житті їм напрочуд потрібні знання про лікарські рослини. Ті, хто володіє такою інформацією, краще пристосовані до життя у своєму середовищі. Вони здобувають їх не в школах і тестування не проходять. Стернберг перевірив їх на знання лікарських рослин і провів тести по матеріалах шкільних підручників. З останнім діти впорались погано. Як виявилось, в їх сім’ях більше цінувались практичні знання, тоді як у відмінників — аналітичні, тобто ті, що викладають в школі.

Традиційні мірила інтелекту не враховують середовища людини. Інший висновок: тести аж ніяк не свідчать про потенціал того, хто його проходить. Цілком можливо, що він знавець зовсім іншої дисципліни.

Отже, аналітичний інтелект — здатність розв’язувати задачі, зокрема завдання на тестах. Творчий — здатність синтезувати й застосовувати інформацію на практиці. Практичний інтелект, у свою чергу, допомагає адаптуватись до повсякденного життя. «На занурюйтесь у вивчення лише за допомогою одного зі стилів, використовуйте різні типи інтелекту», — радять когнітивні психологи. Також дослідники дійшли висновку, що метод має бути співвідносним предмету. Таким чином, геометрія найкраще вивчатиметься через візуальні образи, тоді як поезія — вербальні.

Засіло в голові: як вчитись правильно

Найкраще опановують знання студенти, які беруть навчання у свої руки й дисципліновано дотримуються певної, хоч і простої, стратегії. Ось декілька таких методів.

Діставання нових знань із пам’яті — чи, простіше, самоопитування. Коли читаєте конспект, періодично спиняйтесь і ставте питання, не дивлячись у матеріал. Що тут головне? Чи можу я дати визначення? Що для мене нове? У багатьох підручниках є запитання для самоперевірки — не варто нехтувати цим інструментом. Перевіряйте відповіді, щоб переконатись чи адекватно ви оцінюєте себе. Звичка регулярно проводити тести для себе дає змогу забути про зубріння в останню ніч перед екзаменом. Такі перевірки часом виводить з рівноваги — здається, що так буде менш продуктивно. Але щоразу витягаючи з пам’яті знання, ми закарбовуємо їх в мозку і робимо частиною свого світогляду.

Інтервальне діставання інформації з пам’яті — це коли матеріал вивчається не один раз, а з проміжками між заняттями. До нового матеріалу в тексті треба повернутись за день, потім ще за кілька днів і ще за тиждень. Після його опанування, проводьте тестування раз на місяць. Не зупиняйтесь, поки не будете впевнені, що знаєте весь матеріал досконало. Але і потім когнітивісти радять раз на місяць проводити самоопитування. Не є ефективним концентроване навчання, коли інформацію «завантажують» в голову одною купою через велику кількість повторень. Згадайте медиків, пілотів, військових — вони періодично проходять курси для поновлення знань у пам’яті.

Чергування різних типів завдань — необхідність не зациклюватись на одному типі задачі. Вчити різні математичні формули за раз, а не відпрацьовувати один тип задачі постійно. Якщо відчуваєте, що певний блок інформації недостатньо запам’ятався, періодично повертайтесь до нього. Спортсмен, який відпрацював за тренування три різні вправи п’ять разів, буде мати кращі результати, ніж той, що за тренування виконав п’ятнадцять підходів однієї і тої ж самої вправи.

Автори книги «Засіло в голові. Наука успішного навчання» Генрі Редігер, Марк Макденіел та Пітер Браун написали про прийоми навчання, що підкріплена науковими дослідженнями та історіями з практики. Отримавши вищу освіту, ми не припиняємо навчатись. Здобування нових навичок — процес всього нашого життя. Академічне навчання ладне дати нам необхідну для життя інформацію, але кожен відповідає за свій інтелект самостійно. Тому напрочуд важливо опанувати ефективну техніку навчання якомога раніше.