Наукова фантастика чи реальність: навіщо читати книгу Джима Аль-Халілі «Що далі?»

Джерело: m!nd

На яке життя нам варто сподіватись в майбутньому та чи таке воно ідеальне, як нам здавалося.

Бекграунд. Як заглянути в майбутнє, якщо машину часу ще не винайшли, а дуже хочеться? Нам надають таку можливість Джим Аль-Халілі (Jim Al-Khalili) та його команда науковців, які сумісно написали книгу про те, що ж на нас чекає далі. Команда налічує таких спеціалістів, як: когнітивісти, фізики, філософи, астробіологи, інженери, медики, генетики та інші. Усі вони скооперувались з метою написати книгу, яка охоплювала б усі галузі науки та давала обширне уявлення про наше майбутнє.

«Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє» (What's Next?: Even Scientists Can’t Predict the Future — or Can They?) вийшла під редакцією Джима Аль-Халілі — професора теоретичної фізики університету Сурея, фізика-ядерника, дослідника квантової механіки та квантової біології. Науковець цікавиться таким явищем як «квантове тунелювання», що може дозволити в далекому майбутньому телепортацію людини в просторі, про що й написав один із розділів.

Сюжет. «Згідно з теорією відносності, майбутнього у звичному сенсі цього слова не існує», — саме цією фразою починається книга та саме ці слова будуть в вашій голові впродовж читання, але для вас вони матимуть інакший сенс. Уявіть собі світ, де за енергію не треба платити, де кожна людина свідомо ставиться до довкілля, де вас ніщо не лякає, адже штучний інтелект завжди підкаже найкраще вирішення у разі чого.

Уявили? Тепер малюйте таку ж картинку, але в площині реальності. Це не ваша уява, ви лише на кілька секунд закрили очі та це існує довкола вас. Джим Аль-Халілі та його команда змалювали для вас світ майбутнього, починаючи від кліматичних змін, наслідки яких неможливо не бачити вже зараз, закінчуючи машиною для подорожей у часі.

Ми з вами також попрямуємо у подорож часом, але, на жаль, лише уявну.

Перша зупинка — «Майбутнє планети». Яке воно? Джулія Сінго дуже точно змалювала 2050 рік (не такий вже й далекий, справді?), якщо ми вже сьогодні не зменшимо шкідливі викиди, то Арктика без льоду, страждання більшості населення Індії перед сезоном дощів від спеки, деякі острівні держави типу Кірибаті непридатні для життя, Велика Британія та Північна Європа мають надзвичайно мінливу погоду та витрачають кошти на захист від повеней — така наша реальність. Автор звертає увагу на те, які кроки вже зроблено та в якому напрямку нам потрібно рухатись далі.

Наступна зупинка — «Майбутнє людини». Чи замислювались ви над тим, що щастя можливо вписати в ваш код ДНК? Більше того, вчені вже довели, що деякі люди мають більшу схильність до щастя, а наступний крок — робити людей на генетичному рівні щасливішими. Зрештою, це не запорука щастя, а лише більша ймовірність бути щасливим.

Технології дадуть нам можливість передавати власну генетичну інформацію, наприклад, лікарям задля проведення різних аналізів. У зв’язку з цим забезпечити повну конфіденційність буде неможливо. Питання ось в чому: що людство зробить з тими, чиї ДНК будуть містити, наприклад, схильність до психічних розладів? «ДНК інформація стане зброєю», впевнений автор розділу Ааратхі Прасад. У будь-якому випадку, за словами Геселя, «Широке використання і швидкий розвиток цієї технології — річ неминуча… Усе буде як з комп’ютерами».

Зупинка номер три — «Майбутнє онлайн». Тут Наомі Кламер знайомить нас з удосконаленою технологією хмарних сховищ та інтернетом речей, «інтернет — це глобальна мережа, яка об’єднала людей і дала їм змогу обмінюватися інформацією. А інтернет речей зробить те саме з речами, фізичними об’єктами типу автомобілів, холодильників тощо», — пояснює автор. Це дасть змогу нашим пристроям синхронізуватись, що зекономить час, а також електроенергію.

Інакший бік цього — це наша кібербезпека, адже коли всі пристрої знаходяться в одній системі, запустивши до неї вірус — постраждають й інші. Вирішення цій проблемі є — антивіруси, які боротимуться з проблемою не «на вході», а дозволяти людям виконувати дії в певних частинах системи, а доступ до всього матимуть тільки окремі їх категорії.

Автор також зазначає, що наш захист можливо повністю перекласти на плечі штучного інтелекту, щоб він дозволяв нам виконувати лише «хороші» дії, а «поганих» не дозволяв. Виникає наступне питання — чи прибирати людину повністю з цього ланцюжка захисту, чи дозволити їй вибирати самій між безпечними та шкідливими діями? А що можна вважати шкідливим? Питання залишається відкритим.

«Творимо майбутнє» та «Далеке майбутнє» — зупинки найбільш приголомшливі та здаються нереальними. Уявіть, що ви їдете на велосипеді, але не відчуваєте жодних ям, а падіння більше не страшне, бо пошкоджений одяг «самозаштопається» в той же момент. Цим ми завдячимо розумним матеріалам, які існують вже зараз, наприклад, окуляри з фотохромними лінзами, які на сонці темнішають, — а в майбутньому вдосконаляться. Роботи, енергетика, яка більше не монополізована та навіть міжзоряні перельоти, безумовно — це те майбутнє де ви хотіли б жити!

Вам сподобається, якщо: ви фанат наукової фантастики, але випадково «забрели» до нон-фікшену. Ця книга для тих, хто хоче дізнатись, що на нас чекає попереду, без ґрунтовних знань квантової механіки або будь-якої іншої галузі науки. Тут пояснюють простими словами, що буде з людиною, технологіями та планетою.

Вам не сподобається, якщо: ви налаштовані поглибити свої знання у певній сфері та хочете почути конкретний варіант розвитку подій. Книга не малює чіткий світ майбутнього, а лише знайомить нас з можливими сценаріями.

Головна причина прочитати: книга в першу чергу змушує думати про те, що наше майбутнє час творити вже зараз. Неможливо більше несвідомо жити та вважати «це мене не торкнеться». Торкнеться, тож готуймось та створюємо умови для майбутніх поколінь та для себе. Після прочитання ви зрозумієте, що в цьому світі не має бути місця війнам — нам потрібно об’єднатись та піклуватись про Землю та власне існування.