«Made in China» більше не тригер: чому варто читати книгу «Наддержави штучного інтелекту»

Джерело: Mind.ua

«AI. Наддержави штучного інтелекту» (AI Superpowers: China, Silicon Valley, And The New World Order) — книга про те, як змінилась із роками якість китайської продукції, та яким чином відбувається гонка «озброєнь» ХХІ століття.

Бекграунд. Кай-Фу Лі — це китайський венчурний інвестор, засновник та генеральний директор Sinovation Ventures, а також людина, яка дуже пишається своєю країною. Кай-Фу постійно інвестує гроші в нові вітчизняні стартапи та щиро вболіває за їхню успішність. Працюючи на посаді керівника Google China, Лі довелось вирішити низку проблем, пов’язаних зі специфікою китайського ринку. Але найголовніша проблема полягала не в пристосуванні до нового покупця, а в не готовності вищого керівництва до власне пристосування. Автор зазначає, що дозвіл на те, щоб почати діяти інакшим чином, вони могли чекати місяцями. На щастя, нічого не буває дарма і незважаючи на антигнучкість генерального керівництва, Кай-Фу Лі все ж таки навчився тому, що ринок Китаю — це зовсім інакше поле діяльності.

Сюжет. Штучний інтелект — це безумовно одна з найпопулярніших тем для обговорень як у світі новин, так і за чашкою чаю між друзями. Ми всі спостерігаємо за найменшим прогресом у цій галузі та прагнемо покращувати наше життя з її допомогою. Але хто стоїть за цими технологіями? Автор упевнений, що беззаперечно можна виділити дві країни: США та Китай. Але якщо шлях американських розробників був помірний та доволі легкий, то в Китаї все було інакше. Китайцям довелось навчитись на практиці, майже без теорії, та діяти дуже агресивно. Вони вигризли собі шлях до розвитку.

Як Китаю вдалось досягнути такого успіху?

Першим кроком на цьому шляху став етап наслідування. Так-так — це саме той період, коли фраза «Зроблено в Китаї» автоматично викликала у ваших рецепторів спогад запаху дешевого пластику. Наслідування відбувалось не тільки в матеріальних речах, а також і в світі інтернету. Перші китайські інженери копіювали будь-який новий стартап Кремнієвої долини, намагаючись зробити копію максимально детальною. Для чого це було потрібно?

Китай не мав достатніх ресурсів для того, щоб давати своїм студентам належну кваліфікацію в університетах та створювати високовартісні дослідницькі центри. Автор ділиться спогадом, як будучи лектором в одному із університетів, він спостерігав масове наводнення студентами вуличок біля гуртожитків після 23:00. Усі вони читали затерті та не актуальні підручники під світлом вуличних ліхтарів, адже в кімнатах світло о цій порі вже вимикалось. Це важко порівняти з будь-яким американським університетом, адже в них як мінімум був вихід до інтернету, а в Китаї це було рідкістю.

Отже, виявляється, китайські копії — це була не просто жага усього дешевого, а важливий перший крок до розробки власних оригінальних продуктів.

Другий етап — це гладіаторська арена. Так називає автор конкуренцію на китайському ринку, адже для його співвітчизників не має такого поняття, як «брудні» засоби, є лише дієві та ні. Завоювання нових користувачів — це битва, де перемагає лише найхитріший.

Результати битви

Така запекла конкуренція між співвітчизниками допомогла їм розвиватись у шаленому темпі. Це дозволило скоротити розрив між розвитком американських технологій та китайських. Шалена продуктивність та працьовитість китайців дуже допомогла всій державі та привернула увагу уряду, який усіма силами сприяє розвитку цієї галузі.

Кай-Фу Лі впевнений, що його держава має набагато більший потенціал для того, щоб стати провідною державою з розвитку штучного інтелекту. Це безумовно стало новою гонкою озброєнь. Тут виникає інше питання: а чи дійсно варто так гнатись за створенням ідеальних машин? Найперше питання, яке виникає: а що робити з робочими місцями? І якщо раніше люди уявляли собі, як машини заміняють людей на заводах, то зараз вже йдеться про те, щоб замінити, наприклад, кредиторів у банку. Машина може провести більш ретельний та детальний аналіз усіх ризиків та можливостей.

Наостанок хочеться зазначити, що книга пронизана бажанням автора зробити Китай передовою державою світу. Кожна думка закінчується тим, що його Батьківщина або вже наздогнала, або обов’язково пережене США в якійсь із сфер. Це додає книзі особливої атмосфери, вам хочеться читати її з теплою усмішкою, бо такий патріотизм вартий поваги.

Вам сподобається, якщо: ви готові читати про штучний інтелект та розвиток технологій у Китаї крізь призму патріотизму та бажання подолати усіх, особливо американських розробників, на арені удосконалень штучного інтелекту.

Вам не сподобається, якщо: ви очікуєте, що книга буде цілком та повністю про штучний інтелект. Якщо вам не хочеться знати, як саме Китай порівнявся з працівниками Кремнієвої долини у своїх розробках — ця книга не для вас.

Головна причина прочитати: якщо ви досі впевнені, що напис на товарах «made in China» позначає неякісний продукт, то книга з легкістю спростує цю застарілу думку. Ви дізнаєтесь, навіщо китайці створили собі таку репутацію та як вони значно покращили якість своїх товарів, і не тільки.