Розумні: Як керувати своїми найрозумнішими та найкреативнішими людьми
Clever: Leading Your Smartest, Most Creative People
Книга Роба Гофі (Rob Goffee), професора організаційної поведінки у London Business School та Гарета Джонса (Gareth Jones), представника центру управлінського розвитку "Розумні: Як керувати своїми найрозумнішими та найкреативнішими людьми" (Clever: Leading Your Smartest, Most Creative People) намагається переосмислити стосунки між талантом та організацією у середовищі, яке базується на знаннях. Автори визначають ці стосунки як "взаємозалежність рівних". Вони переконані, що талант такою самою мірою залежить від організації, як і організація від таланту. І вони вважають, що як талановиті люди, так і їхні роботодавці часто недооцінюють важливість цієї взаємозалежності.
Слово "розумний" (clever), на думку авторів книги, не лише є синонімом таланту, але й визначає, яким чином талановиті люди — тобто ті, які мають потенціал створення непропорційно великої цінності порівняно з ресурсами, які пропонує їм компанія — поводяться в організаційному контексті. "Розумні" — це талановиті люди, які потребують організаційного контексту для розвитку та створення цінності. Саме це відрізняє їх від просто талановитих, які здатні створювати цінність самостійно (як, наприклад, художники чи письменники).
Більшість книжок, в яких йдеться про талановитих людей зазвичай використовують у своїх книгах загальні терміни та поняття. Книга "Розумні" вигідно відрізняється від них, даючи більш збалансований портрет. Наприклад, автори визнають, що талановиті люди можуть зруйнувати компанію, як і те, що безліч абсолютно неефективних компаній переповнені розумними людьми.
Книга описує характеристики, які виділяють "розумних". Наприклад, автори звертають увагу, що такі люди зазвичай наділени сильною вірою у власний інтелект. "Розумні" зазвичай вважають себе надзвичайно самостійними і більше турбуються про проекти, які їм подобаються та приносять задоволення, ніж про компанію в цілому. "Розумним" притаманна ментальність "вільного найманця" і зазвичай вони просто не помічають, наскільки сильно залежать від організаційних ресурсів.
У той же час Гофі та Джонс дають зрозуміти, що розумних людей дуже нелегко замінити. В першу чергу тому, що всі їхні знання є закритими. Їхні навички більше нагадують ремісницькі таланти середньовіччя, ніж кодифіковану систему знань, яка притаманна індустріальній революції. "Розумність" важко вкласти у конвенційну систему управління знаннями і розумні люди добре це розуміють. Власне — це одна з причин, через яку вони цінують себе так високо!
"Розумні" можуть досягнути вершин ефективності під керівництвом лідера, який усвідомлює важливість симбіозу індивідуальних досягнень та організаційних цілей. Саме тому значна частина книги приділяється описові того, як керувати розумними чи командами розумних. Один з найбільш корисних та оригінальних розділів пропонує типологію команд "розумних", які самі ідентифікують себе, як "спеціалісти з технологій", "креативна команда", "люди, які вирішують проблеми", "професіонали", "стратеги" чи "команда управлінців". Автори пояснюють слабкі та сильні сторони команд кожного типу і пропонують дуже чіткі вказівки щодо того, як керувати кожною з них.
Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.
|
