Ідея — це найважливіше!
Якось один інтерв’юер поставив Рональду Бейкеру (Ronald Baker) запитання, які два найважливіші висновки можна почерпнути з його книги «Mind Over Matter» («Дух перемагає матерію»). На що він відповів: «По-перше, природних ресурсів не існує. По-друге, ідеї завжди та усюди важливіші, ніж їхнє фізичне втілення». Бейкер обґрунтовує цю думку у своїй статті, опублікованій в LinkedIn.
У чому багатство нації?
Думаю, що перший висновок — більш ніж очевидний. Адже печерна людина мала ті ж самі природні ресурси, що й ми. Єдина відмінність: ми маємо ще й знання, як їх використовувати для задоволення своїх потреб.
Згідно звіту Світового банку, «Багатство націй, що змінюється» (The Changing Wealth of Nations), 80% багатства промислово розвинутих країн складає інтелектуальний капітал. Саме це мав на увазі Ендрю Карнеґі (Andrew Carnegie), коли сказав: «Заберіть моїх людей та залишіть мої заводи — і невдовзі цехи позаростають травою. Заберіть мої заводи та залишить моїх людей — і невдовзі ми збудуємо нові та досконаліші підприємства».
Ідея та втілення
Стару приказку стосовно того, що гарні ідеї є повсюди, тому має значення лише їхнє втілення, спростувати було б не важко, якби вона мала під собою хоч якесь підґрунтя. Проте його не має. Інакше кожний новий фільм, книга або продукт були б кращі за попередні. Загалом, справа не в тому, щоб применшити значущість запровадження, а в тому, аби усвідомити, що жодна найдосконаліша технологія імплементації сама по собі нічого не вартує. Інакше кажучи, ефективного способу втілити погану ідею в природі не існує.
Ось що пише відомий економіст Томас Соуелл (Thomas Sowell) у своїй культовій книзі «Knowledge and Decisions» («Знання та рішення»):
«Чимало продуктів, яким ми зобов’язані рівнем нашого сьогоднішнього життя, — усього лише фізичне втілення ідей — не тільки задумів Едісонів чи Фордів, але й також безлічі невідомих людей, котрі розробили структуру супермаркету, розрахували найкраще місце для розташування АЗС, а також придумали силу-силенну інших прозаїчних речей, котрим ми завдячуємо нашим благополуччям. Саме ці ідеї, а не фізичне дійство їхнього втілення, мають критично важливе значення. Суспільствам, в яких більшість людей виконує фізичні акти, а меншість — генерує ідеї, аж ніяк не притаманний вищий рівень життя. Все як раз навпаки. Проте омана щодо примату фізичного дійства — напрочуд живуча. Попри всі очевидні доводи протилежного».
Інакше кажучи, економічне зростання обертається навколо людського розуму та його спроможності винаходити й відкривати, а також — трансформувати фізичні об’єкти в цінні товари і послуги.
Зрештою, представники живої природи також в змозі трансформувати фізичні об’єкти подеколи із неймовірною точністю; таким чином птахи облаштовують гнізда, а бджілки — вулики. Втім, ідеї кумулятивні за своєю природою, бо людські істоти мають безграничну здатність удосконалювати щось у певних обставинах.
Економісти називають ідеї та знання «неконкурентними активами». А це означає, що їхнє використання однією людиною не стоїть на заваді для використання іншою.
Порівняймо це із традиційними активами — як-то земля, праця та капітал. Усе це може використовуватися лише із однією метою, інакше доходи від таких активів будуть скорочуватися. Натомість у випадку ідеї та знань — все діаметрально протилежно. При одночасному використанні таких активів величезною кількістю людей, їхня доходність лише зростатиме.
У своїй праці «Human Accomplishment» («Людські звершення») Чарльз Мюррей (Charles Murray) досліджує найважливіші винаходи людства, які було здійснено у період від 800 року до н.е. до 1950 року. В результаті цих проривів ми отримали інтелектуальні (не фізичні) інструменти вдосконалення світу навколо нас. А саме:
- реалізм як художній метод;
- геометричні засади лінійної перспективи;
- художня абстракція як тип твореного мислення;
- поліфонія;
- драма;
- роман;
- медитація;
- логіка;
- етика;
- арабська система числення;
- теорія математичних доказів;
- методи прогнозування невизначеності;
- системні спостереження за природою;
- науковий метод як спосіб отримання знань.
Ці ідеї змінили світ та дали людям змогу створити безпрецедентне багатство, хоча згідно Мюррея, їх було створено усього лише 4 002 індивідами.
Сутність бізнесу — не земля, праця та капітал, а люди, ідеї та матеріальні блага, які із цього виникають. Втім, ідеї не просто визначити у кількісних вимірах. Якщо ж їх не живити ресурсами, вони швидко зав’януть, так і не давши організації жодних плодів. Творчий підхід та гра уяви потребують часу, що аж ніяк не покращує традиційні показники ефективності. Але, якщо ви маєте намір створювати матеріальні блага, які б не втрачали актуальності, варто поставити собі запитання — яка частина персоналу вашої фірми займається творенням та тестуванням нових ідей, а яка — задіяна у їхньому втіленні. Повірте — від відповіді на це запитання залежить довгострокове благополуччя вашого бізнесу.
За матеріалами "Ideas are more valuable than execution", LinkedIn.
|
