«Великі дані»: чи піде революція на благо?
Big Data: A Revolution That Will Transform How We Live, Work, and Think
Якщо кількість даних, що сьогодні генерується у світі, представити у вигляді цунамі, то висота хвилі, напевно, накрила б усю земну кулю. Так, впродовж перших тижнів проекту The Sloan Digital Sky Survey (масштабне дослідження зображень та спектрів зірок та галактик) було зібрано більше даних, ніж за всю історію астрономії. А кількість даних, котрі щодня переробляє Google, у тисячі разів перевищує обсяги текстової інформації, що зберігається у Бібліотеці Конгресу США.
Ще недавно обробка цих квінтильйонів біт даних була річчю неможливою. Натомість зараз ситуація докорінно змінилася. Збереження даних стало напрочуд дешевим, а величезна кількість досконалих алгоритмів дозволяє «виловити» в океані інформації певний сенс. Але найбільш вражаючим є те, що і організації, і окремі індивіди придумують нові й нові способи, як все це можна застосувати.
Так, сервіс Google Flu Trends, аналізуючи статистику запитів у пошуковій системі Google, прогнозує спалахи епідемії грипу краще за медиків. SecDev Group може визначити місця порушення домовленості про перемир’я у «гарячих» точках світу протягом 15 хвилин. А науковці HP Labs доволі точно прогнозують касовий успіх фільму, аналізуючи швидкість появи відповідних твітів.
У своїй книзі «Big Data: A Revolution That Will Transform How We Live, Work, and Think» («Великі дані. Революція, що змінить наше життя, роботу і мислення»)1 Віктор Маєр-Шонбергер (Viktor Mayer-Schonberger), професор Оксфордського університету, та Кеннет Цукєр (Kenneth Cukier), редактор видання Economist, аналізують революційний вплив «великих даних» на сучасний світ. При цьому автори висувають дві важливі тези.
По-перше, отримати значущі висновки можна лише, якщо розмір вибірки наближається до чисельності групи, що вивчається. Проводячи паралелі із кінострічкою, яка народжується із низки численних фотографій, автори зауважують, що збільшення обсягів даних є критично значущим, бо кількісні зміни породжують зміни якісні. Здатність вивчати не вибірку, а увесь сегмент населення, котрий є предметом дослідження, — одна із кардинальних змін, яку принесла з собою епоха «великих даних».
По-друге, «великі дані» дозволяють прогнозувати широкий спектр явищ з допомогою кореляції, навіть якщо причинно-наслідкові зв’язки не встановлено. «Суспільству потрібно скинути з очей пелену одержимості причинністю та задовольнятися простою взаємозалежністю, знаходячи відповідь на запитання "що?" замість "чому?"», — пишуть Маєр-Шонбергер та Цукєр, при цьому додаючи: «Ми відмовляємося не від точності як такої, а лише від нашої беззастережної відданості їй». Інакше кажучи, розуміння теоретичного підґрунтя питання та точність не завжди потрібні для того, щоб отримати реальні переваги, своєчасно розпізнаючи хаотичні та непояснимі кореляції.
В основному «великі дані» є «побічним ефектом» людської діяльності, скажімо, це можуть бути секунди, протягом яких наші курсори нависають над іконками на веб-сторінках; щоденна ціна на масло у мільйонах різних магазинів світу чи посекундна локалізація незлічених мобільних телефонів. Автори розглядають це як «руду», з якої видобувається те, що шляхом витягування корисних знань можна перетворити на реальну цінність. І неважливо про що йдеться — про збільшення обсягів продажу певного продукту або про подолання наслідків стихійного лиха.
Втім, «великі дані» — це не одні лише переваги. Пригадаймо скандал навколо AOL, що грянув 2006-го. Тоді компанія надала анонімні дані щодо поведінкових проявів кількох мільйонів своїх користувачів для цілком легітимного соціального дослідження. Але знайшовся журналіст, котрий зумів з допомогою «великих даних» визначити особистості задіяних в дослідженні людей. Отже, чи може хтось гарантувати, що участь людини у невинному маркетинговому опитуванні не закінчиться вельми небажаною появою десь її персональних даних? А чому б не застосувати алгоритми, схожі з тими, що використовуються з метою аналізування тенденцій поширення епідемії грипу, для прогнозування — хто може потенційно скоїти злочин? Атмосфера поліцейської держави дуже добре передана у фільмі Стівена Спілберга «Особлива думка». Як підкреслюють Маєр-Шонбергер та Цукєр, реальні не лише можливості, які відкривають для нас «великі дані», але й також перспектива жити в умовах тотального спостереження за кожним нашим кроком.
За матеріалами strategy+business.
1 Ця книга очолює категорію «Диджиталізація» переліку «Глобалізація» переліку «Найкращі книги 2013-го року» за версією видання strategy+business.
|