Лідерство: чи вмієте ви налагоджувати глибинні зв’язки?

На переконання Валері Готьє (Valérie Gauthier), професора бізнес-школи HEC Paris, лідерська ефективність виражається в особистісній цілісності, душевній щирості, вмінні створювати умови для відтворення успіху, а також — у здатності сприймати поезію.

» Докладніше на Amazon

2002-го, коли Готьє, на той час викладач англійської мови, отримала призначення на посаду заступника декана MBA, програма займала 67-ме місце у глобальному переліку. За її словами, вона «очолила провальну програму, де викладачі, які втратили віру в значущість того що роблять, вчили незадоволених студентів». З часом підхід, який використала Готьє для того, щоб змінити ситуацію, став її теорією лідерства.

Валері Готьє придумала французький вираз savoir-relier 1994-го (приблизно можна перекласти: вміння налагоджувати зв’язків), котрий став вираженням змісту її концепції підготовки лідерів ХХІ століття. А через вісім років Готьє сама стала одним із таких лідерів. Аналогічно, як і емоційний інтелект Деніеля Гоулмана (Daniel Goleman), savoir-relier не має жодних кількісних вимірів. Автор розглядає його як стан буття. «На моє переконання, інтегрувавши суб’єктивність до процесу спостережень та аналізу, лідери відкривають двері підсвідомій сприйнятливості, що дає змогу навести надійні мости з оточенням, — пише Готьє. — Вони можуть конвертувати своє розуміння середовища, впевненість в собі, здатність сприйняття та мужність у значущі та виважені дії». Отже, savoir-relier розглядається в книзі як діяння, спроможність, спосіб мислення та процес.

Намагаюсь допомогти читачеві краще зрозуміти свою концепцію, Готьє наводить об’ємистий огляд пов’язаної з цим питанням літератури — як популярної, так і наукової, з легкістю переходячи від вражаюче-лаконічних оглядів бестселерів, як-от «From Good to Great» («Від хорошого до величного») Джима Коллінза (Jim Collins) до таких складних філософських праць, як «Mensonge romantique et verite romanesque» («Вигадки романтизму і правда роману») Рене Жирара (Rene Girard).

Автор обмальовує психологічні портрети керівників трьох бізнес-структур, що базуються в Європі, кожний з яких має одну характеристику, потрібну для втілення savoir-relier. А разом вони являють повноцінний портрет лідера цього типу.

Так, Клара Геймар (Clara Gaymard), директор французького підрозділу General Electric in France, демонструє важливість особистісної непідробності, що, зокрема, проявляється у тому, щоб: «Спочатку розвинути впевненість у собі, а потім допомагати зростати іншим». Натомість Паскаль Каньї (Pascal Cagni), до 2012-го року віце-президент Apple з операцій у Європі, Індії, Азії та на Близькому Сході, ототожнює у собі значущість великодушності, ознакою чого є неприйняття засади «послуга за послугу». «Якщо ви усвідомлюєте, що виявляєте душевну щедрість — це не є справжньою великодушністю, бо тоді ви переслідуєте певну ціль, очікуючи отримати за це винагороду», — пише автор.

Хоча Аполлонія Пуалян (Apollonia Poilane) і не досягла корпоративних висот, які здобули Геймар та Каньї, її історія вражає не менше. Батьки Пуалян, власники однієї з найвідоміших французьких хлібопекарень, загинули при аварії гелікоптера. Приблизно в цей самий час Аполлонія поступила до Гарварду. Вона вирішила поєднати навчання в США з управлінням французьким підприємством у частково дистанційному режимі. Пуалян уособлює таку критично важливість управлінську якість, як вміння генерування. За словами Готьє, «“генеративний” лідер володіє здатністю творення та відтворювання — він у змозі сприяти інновації та поширювати свій вплив, при цьому не просто вчиняючи дії, а вкладаючи в них душу».

Готьє має достатньо досвіду (і як лідер, і як наставник лідерів), щоб усвідомлювати: один керівник типу savoir-relier у великій складній організації безсилий. Він або попливе по течії або опиниться поза межами поля гри. Тому автор пише про потребу ініціювання в організації повноцінного циклу формування «лідерства з душею». Книга містить інформацію щодо того, як підготувати «тренера для тренерів», котрі займатимуться прищеплюванням засад savoir-relier, зокрема, план чотириденного семінару, присвяченого цій концепції.

Завершується книга досить неочікувано — автор пропонує розглянути тему поезії. Як написав у передмові до книги покійний Уоррен Бенніс (Warren Bennis), «поезія — це дуже незвичне джерело черпання управлінської наснаги. Сутність поезії в посиланні, що провокує емоції, надихає уяву та впливає на формування ідей — саме це мусять робити ефективні лідери».

Готьє наводить короткий вірш американського поета Роберта Фроста (Robert Frost) «Вогонь і лід». Зміст його в тому, що світ можуть погубити як вогонь пристрасних і суперечливих бажань, так і лід ненависті, на який перетворяться стосунки між людьми. Валері Готьє показує, як інтерпретація змісту, вкладеного Фростом, може допомогти керівникові зміцнити свої лідерські якості. «Цей вірш є текстом, що служить інтерфейсом між вами та поетом, пише автор книги. — Аналогічно організація являє собою інтерфейс між людьми, що в ній працюють, та іншими причетними сторонами».

За словами Бенніса, «ця книга сприятиме ствердженню відповідальнішого та людянішого підходу до бізнесу». І хоча нереально прищепити нове бачення управлінського процесу з допомогою лише праці Готьє, управлінцям варто прочитати «Leading with Sense». Бо ця книга допоможе їм вийти за рамки звичного способу мислення — побачити не тільки те, якою є їхня організація, але й також — якою вона могла б бути.

За матеріалами strategy+business.