Нова валюта — нова економіка?
Електронні гроші, відомі як біткоїн, є однією із найрадикальніших і водночас найсуперечливіших технологічних інновацій. Її «євангелісти» проголошують скоре звільнення від «тиранії» урядів та банків. Скептики ж намагаються охолодити їхній запал, звертаючи увагу на те, що революційне нововведення також відкриє неабиякі можливості для шахраїв. А багатьом взагалі не зрозуміло, що це за чудернацькі гроші і ким, до біса, є цей Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto).
Отже, книгу «The Age of Cryptocurrency: How Bitcoin and Digital Money Are Challenging the Global Economic Order» («Епоха криптовалюти: як біткоїн та цифрові гроші змінюють світовий економічний порядок»)1, без перебільшення, можна назвати «давно очікуваною». Бо в ній, принаймні, пояснюється те, що для більшості людей є таємницею «за сімома печатками».
Її автори, ветерани Wall Street Journal Пол Вігна (Paul Vigna) та Майкл Кейсі (Michael Casey), дають читачеві змогу зануритись у світ молодих, «повернутих» на технології крипто-анархістів, безмежно обурених тим, що сила-силенна «посередників» багатіє, дозволяючи іншим витрачати свої гроші.
«Стовпами» цієї «посередницької» системи є компанії-емітенти кредитних карт та інвестиційні банки з Уолл-Стріт, які нараховуючи, здавалося б, невелику комісію, заробляють сотні мільярдів доларів прибутку, частка якого у ВВП багатьох країн становить 0,5-1,5% від ВВП.
Втілювачем сподівань цих розсерджених людей стала таємнича постать, що з’явилась під ім’ям Сатосі Накамото, запропонувала в один із днів 2008-го надійну систему електронних платежів, непідконтрольну жодному уряду, а потім загадково зникла, залишивши все зростаючій армії своїх прихильників незбагнену містику свого походження.
Непідробна щирість прибічників біткоїн (до яких відносяться і автори книги; минулого літа Кейсі пішов з журналу та став старшим радником Digital Currency Initiative, що реалізується в MIT) не викликає жодних сумнівів. Але виникає запитання: чи насправді людство не зможе обійтися без криптовалюти?
Прагнучи якнайпереконливіше обґрунтувати свою думку, автори цитують Ларрі Саммерса (Larry Summers), колишнього президента Гарварду та екс-міністра фінансів США, який каже, що ті, хто не спроможуться розпізнати наближення торнадо, опиняться «не на тому боці історії». За його словами, «концепція біткоїн може здаватись чимось дуже екзотичним, але 1776-го ідея самоврядування сприймалася так само». «Але світ змінюється — і нам залишається до цього звикати», — дає напуття Саммерс. Проте така думка виглядає певною мірою перебільшенням. Подеколи автори також втрачають відчуття міри, висловлюючи, скажімо, «одкровення» стосовно того, що «контролювання грошей держави дозволяє урядам контролювати апарат влади».
Але ж підривні технології не обов’язково повинні доводити свою значущість, нищачи традиційних гравців. Часто користь від них полягає в тому, що існуючі фірми змушені вдосконалюватись, адаптуючись до нових правил гри. Наприклад, компанія TransferWise, переводячи гроші поза межі США, бере 0,5-відсоткову комісію. (Кажуть, що серед її інвесторів — засновник Virgin Group Річард Бренсон та відомий венчурний інвестор Пітер Тіль.) А в Кенії набирає обертів M-Pesa, дешева та дуже популярна система мобільних платежів. Навряд чи відбудеться революція, в якій біткоїн переможе долар, євро та єну; але, швидше всього, кредитним компаніям доведеться знизити комісію з 3% від обсягу транзакції до приблизно 1%.
Врешті-решт, автори доходять висновку, що не переможуть ані анархісти, ані консерватори; і, що домінуватиме «золота середина», в якій мирно співіснуватимуть всі типи грошових одиниць. Що ж, не виключено, що через 10 років ми, відвідавши лікаря-робота, зможемо сплачувати рахунок як у традиційних грошах, так і в криптовалюті.
За матеріалами strategy+business.
1 Ця книга ввійшла в перелік «Найкращі бізнес-книги 2015-го року» (категорія «Прорив») за версією видання strategy+business.
|
