Стартапи більше не «рулять»

Джерело: Blog Imena.UA

Нестача особистих заощаджень, конкуренція з-за кордону та загроза нового економічного спаду ускладнюють процвітання міленіалів як підприємців. Чому так відбувається?

Під час перерв студенти різноманітних бізнес-шкіл, програм та класів постійно обговорюють цікаві та корисні ідеї. Наприклад, мобільний додаток, який планує текстові повідомлення на майбутнє (приклад використання: складе привітання для найкращого друга напередодні його/її дня народження); соціальна мережа, яка не продаватиме ваші особисті дані й не показуватиме рекламу (інноваційна бізнес-модель: місяць безкоштовної передплати) та багато інших. Студенти із захопленням занурюються у процес брейншторму, і здається, що навколо них вирують ідеї. Такі сцени відтворюються майже повсюдно. Вік більшості студентів МВА коливається від 20 до 30 років. Враховуючи усі обговорення стартапів і нових бізнесів, здавалося б, що вони живуть мрією міленіала про підприємництво. Але все частіше ідеї для стартапів не втілюються у життя.

Дослідження свідчить про зниження підприємницької активності серед міленіалів. Частка людей у віці до 30 років, які мають власний бізнес, впала майже до 25-річного мінімуму, за інформацією The Wall Street Journal щодо аналізу даних ФРС США за 2015 рік. Опитування 1200 міленіалів, проведене у 2016-му році Економічною інноваційною групою, показало: більшість міленіалів вірили, що можуть бути успішними, залишаючись в одній компанії й намагаючись піднятися по кар’єрних сходах, аніж засновуючи щось своє. Два роки тому президент і співзасновник EIG Джон Леттіері (John Lettieri) заявив перед сенатом США: «Міленіали будуть найменш підприємницьким поколінням у сучасній історії».

Деякі з причин були добре задокументовані. Романтичний погляд на підприємництво передбачає інвесторів-ангелів і фонди венчурного капіталу, але насправді, звичайний підприємець частіше фінансує стартап, використовуючи особисті заощадження — щось, що «частково працюючи» міленіали просто не можуть побудувати, оскільки вони приєдналися до робочої сили під час або одразу після Великого економічного спаду. Фінансування від друзів і сім’ї стало найпоширенішим джерелом надходжень, але ця особиста мережа не могла допомогти під час останнього економічного спаду, коли стільки власного капіталу було знецінено. Студентська заборгованість погіршила основні економічні проблеми. Згідно з доповіддю Федерального резервного банку Нью-Йорка, у період з 2004 по 2014 рік кількість студентських позичальників зросла на 89%.

Проте останнім часом, навіть тим, хто, як правило, має доступ до інших форм фінансування (наприклад, венчурний капітал), важко привернути увагу інвесторів. Як писав у своєму твіті колишній директор Y Combinator з Кремнієвої долини Мет Крісілофф (Matt Krisiloff): «Стартапи вже не такі круті, як раніше».

Майкл Садлер (Michael Sadler), економіст Техаського університету в Остіні, стурбований зростальною концентрацією нових інвестицій лише в кількох надзвичайно ефективних регіонах, таких як Остін, Нью-Йорк і Кремнієва долина. Як і в американській політиці, географія американського венчурного капіталу та економічного зростання стає все більш поляризованою.

Також наявна конкуренція з-за кордону. Китайські компанії венчурного капіталу та приватні акціонерні компанії та підприємці, в яких вони інвестують — ставлять під сумнів історичне домінування Америки. У минулому цей вид інвестування мав тенденцію залучати американських фінансистів та американські компанії. Але в минулому році азіатські інвестори внесли майже таку ж суму до нових технологічних компаній, як і їхні американські колеги, за даними The Wall Street Journal, причому більшість китайських інвестицій йде у власні фірми країни. Серед п’яти провідних венчурних угод у 2017 році три були китайськими компаніями: Didi (додаток для спільного пересування), Meituan-Dianping (платформа електронної комерції) і Toutiao (додаток для читання стрічок новин).

Тим часом у Сполучених Штатах продукти та послуги все частіше створюються на базі чинних платформ, таких як iOS від Apple або Android від Google. Попри те, що мобільний додаток може забезпечити пристойну підробку до регулярної корпоративної роботи, він не перетвориться на наступний Apple або Google, і американські інвестори це знають. Більш привабливими є інвестиції в таких галузях, як охорона здоров’я, де ще є можливість побудувати вигідну платформу. Однією з найбільших технологічних угод у США в минулому році була компанія Outcome Health, яка встановлює відеоекрани в кабінетах лікарів і стягує з фармацевтичних компаній плату за показ оголошень пацієнтам. У гілці, прикріпленої до його твітів про стартапи, Крісілофф, колишній керівник Y Combinator, додав, що можливості «створити впливові стартапи» для студентів коледжів без галузевих знань «значно скоротилися».

Хоча австрійсько-американський економіст Джозеф Шумпетер (Joseph Schumpeter) найкраще відомий своєю роботою 1942 року, в якій описана теорія «творчого руйнування», процес зриву наявних галузей промисловості через інновації в бізнесі або технологічні зміни, мало хто знає про інший прогноз, який він зробив: поступово інновації перетворяться на вбудований процес всередині великих корпорацій. Багато в чому Шумпетер передбачив внутрішні центри інновацій корпоративних гігантів, таких як Amazon і SAP. Завдяки тому, що засновники роблять інноваційну частину своєю усталеною процедурою, він теоретизував, що вони поступово витіснять традиційного підприємця.

Деякі люди, які впроваджували інновації всередині компаній по типу Apple — яка в серпні минулого року стала першою публічною компанією, що перевищила ринкову вартість в трильйон доларів, — можуть бути раді цьому розвитку, сказав Садлер. «Вони не розмірковують, чи мають заводити власну компанію в гаражі, або переживати, чи зможуть вижити. Тепер усе під рукою». Але є багато причин для занепокоєння. Економіка, в якій домінують старші фірми, може бути менш схильна до досягнення стабільно високих темпів зростання, згідно з документом 2014 року з Інституту Брукінгса. Леттіері також ставить під сумнів, чи є у великих компаній, у світі з меншим тиском від стартапів, «підстави для інновацій через конкуренцію».

Коли молоді підприємці розповідають про ідеї для стартапів, мова часто заходить про те, що їх стримує. Незалежно від того, чи це плата за студентські позики, або відчуття неможливості кетч-апу після Великої рецесії, вони розуміють проблеми один одного. Деякі підприємці можуть стверджувати, що подібні спільні покоління та супутнє почуття солідарності надихнуть міленіалів на підтримку ділових відносин один одного. Це гарна ідея, але це не обов’язково. Дослідження особистісних якостей підприємців показує, що, вони переважно схильні до оптимістичного бачення світу.

За матеріалами "Start-Ups Aren't Cool Anymore", The Atlantic.

Stock Photos from Ilyafs/Shutterstock