Офісна «політика» і продуктивність персоналу

У кожній фірмі є працівники, які мають чималий вплив у колективі. Вони цього досягають, наприклад, за рахунок «особливих» стосунків з менеджерами або вміння схиляти колег на свій бік. Але як «політичні» навички таких людей впивають на їхню результативність?

Ілюстрація: Shutterstock

Але якщо такого «політичного» впливу стає забагато? Як стверджують автори дослідження, висновки якого опубліковано 2015-го року¹, занадто активне прагнення деяких індивідів розширювати свій вплив, використовуючи для цього, скажімо, виїзні заходи або розмови «за кавою», негативно відбивається на їхній продуктивності. Найкращу ж результативність демонструють працівники з поміркованим «політичним» хистом.

Автори провели два дослідження, під час яких вивчали поведінку 1) працівників, які розпочинають свою професійну діяльність, 2) тих, хто знаходиться посередині кар’єрного шляху (в основі такого підходу лежить припущення, що на різних етапах свого професійного життя люди мають різні стимули та можливості для того, щоб займатися офісною «політикою»). У процесі опитування дослідники, зокрема, цікавились, як респонденти домагалися прихильності колег, скільки часу витрачали на нетворкінг та як їм вдавалося досягати ефекту щирості. Крім цього, продуктивність праці кожного учасника опитування оцінювалась на основі результатів атестацій, котрі проводила компанія, або за підсумками розмови з безпосередніми керівниками чи колегами.

Автори представили взаємозалежність між «політичними» вміннями людини та її продуктивністю у формі кривої, яка спочатку стрімко йде вгору, відображаючи зростання результативності індивіда у міру зміцнення його впливу. Коли ж цей вплив стає надмірним, крива стрімко падає вниз, показуючи сильне зниження його продуктивності. (Аналогічне до того, як за певною кульмінаційною точкою зростання компанії подальше розширення часто спричиняє для неї негативні наслідки.)

Зрозуміло, що індивідам, які знаходяться на самому початку кривої, бракує якостей, котрі дозволяють формувати зв’язки з колегами та підвищувати власну продуктивність за рахунок розширення свого впливу. Але чому занадто сильний вплив призводить до зниження результативності? Найпростішим поясненням є те, що інші працівники з підозрою ставляться до своїх занадто амбітних колег, вважаючи, що ті керуються виключно власними інтересами, а подеколи підозрюють їх у «політичних» ігрищах, скажімо, в намаганнях отримати «дивіденди» для себе, провокуючи конфлікти в колективі або відверто нацьковуючи людей один на одного. Також працівники, які вкладають занадто багато часу та енергії в розвиток соціальних зв’язків, можуть відволікатись від своїх основних обов’язків, що не найкращим чином позначається на їхній ефективності.

Проте, як стверджують автори, негатив офісної «політики» можна нівелювати, якщо скерувати її у правильне русло, а саме в формування тісних стосунків зі своїм босом. Тоді принаймні в разі надмірно амбітних працівників, потенційно деструктивна інформація потраплятиме у правильні «вуха». А для співробітників з низьким чи поміркованим рівнем «політичних» вмінь стосунки з менеджером служитимуть захистом від ймовірних каверз з боку їхніх занадто честолюбних колег. В обох випадках це запобігатиме зменшенню продуктивності групи в цілому.

У будь-яком разі, як зазначають автори, визнання значущості фактору офісної політики спонукатиме менеджерів уважніше ставитись до цього явища; крім цього, оскільки виявлено сильну кореляцію між різними рівнями вираженості «політичних» вмінь і результативністю працівників, фірмам варто розглянути доцільність впровадження тестів з оцінювання цих якостей до своїх систем відбору персоналу.

За матеріалами "Can Networking at the Office Become Too Much of a Good Thing?", strategy+business.

¹ Джерело: Інго Зеттлер (Ingo Zettler), Тюбінгенський університет (Німеччина); Джонас Ланг (Jonas W.B. Lang), Маастрихтський університет (Нідерланди), «Employees’ Political Skill and Job Performance» («“Політичні вміння” та результативність персоналу»), Applied Psychology, липень 2015.