Друга хвиля диджитал-революції

Якими будуть рушії нового етапу диджиталізації і чим він відрізнятиметься від попереднього? Ось що про це пише Род Коллінз (Rod Collins), директор з інновацій консалтингової фірми Optimity Advisors, автор книг «Leadership in a Wiki World» («Лідерство у вікісвіті») та «Wiki Management» («Менеджмент в стилі вікі»).

Упродовж років, що минули з початку нового тисячоліття, ми побачили більше змін, ніж за п’ять десятиліть і ХХ століття. Напевно, найкраще висловив сутність цього явища публіцист Томас Фрідман (Thomas Friedman): «2004-го ще не було Facebook, поняття "4G" означало "місце для паркування", слово "app" (application) сприймалось у значенні "заява", "LinkedIn" — як щось пов’язане з тюрмою, "Tweet" — як звук, котрий видають птахи; а "Skype" — хиба що як помилка друку». Хоча нічого з цього не було всього лише 12 років, зараз ці поняття міцно ствердились у нашому повсякденному житті.

Проте не всі галузі повною мірою відчули на собі вплив технологічної революції. Зараз, коли ми наближаємось до завершення того, що можна назвати «першою хвилею цифрової революції», пригадуються прозорливі слова письменника-фантаста Вільяма Гібсона (William Gibson), який сказав, що «майбутнє вже тут — просто воно не до всіх прийшло одночасно».

Якщо ви належите до медіа-сфери, царин розваг, ритейлу чи коммунікацій, то ваш світ вже перевернувся з «ніг на голову»; якщо ж — функціонуєте в таких секторах, як охорона здоров’я, страхування, енергетика та (до недавнього часу) фінансові послуги, то ваше середовище ще не зазнало сповна цифрових потрясінь. У цих базових економічних секторах диджитал-трансформація обертається навколо оцифрування діючих продуктових моделей, у той час як у медійному та роздрібному просторах вона матеріалізується в радикальному «підриві» бізнес-моделей, що існували десятиліттями.

Мережі рівних

Рушієм першої хвилі диджиталізації став інтернет, який відкрив безпрецедентні можливості для масової співпраці. Завдяки появі мереж peer-to-peer (P2P), звичайні люди зненацька отримали змогу продуктивно взаємодіяти напряму без жодних вузлових структур.

Хоча більшість компаній не поспішала перейти на нову модель, їхні споживачі не забарилися з цим. Особливо боляче поява P2P-мереж вдарила по фірмам, котрі пропонували музику та відео в цифровому форматі. Клієнти просто стали обмінюватися файлами через платформу Napster. Музикальна галузь, попри те, що спромоглася закрити цей сервіс, виявилась безпомічною перед вихором змін: Постачальники CD та музики почали швидко переходити на диджитал-дистрибуцію — з’явилися платформи на кшталт iTunes. Операційна модель цілої галузі зазнала незворотної глибинної трансформації.

Але друга хвиля диджитал-революції вже нікого не обійде стороною. Бо в неї буде не один, а два рушія — це інтернет речей (IoT) та блокчейн-технологія. Взаємодіючи між собою, ці чинники суттєво розширять поле для масової співпраці, збільшуючи потужність такого базового трансформаційного інструменту цифрової доби, як колективний інтелект.

Інтернет речей

Інтернет речей (інколи зустрічається визначення «інтернет всього» (IoE)) являє собою мережі фізичних об’єктів, які завдяки вбудованому ПЗ та сенсорам можуть обмінюватись даними з виробниками, операторами та іншими приєднаними до мережі пристроями. Серед прикладів — мережі побутових приладів, «розумні» годинники, пристрої для проведення ін’єкцій, датчики сонячної енергії, різноманітні GPS-девайси.

На відміну від традиційного інтернету, IoT не покладається на активність користувачів, а безперервно збирає в автоматичному режимі дані та з допомогою досконалих аналітичних алгоритмів генерує інформацію, якої раніше не було. Один із найвідоміших прикладів — сервіс Google Maps, який, збираючи дані з сенсорів на телефонах водіїв, формує в режимі реального часу картину транспортних потоків.

Очікується, що до 2020-го року, співвідношення кількості з’єднаних пристроїв і чисельності людей становитиме шість до одного. Близько 50 млрд. девайсів, які комунікуватимуть між собою в масштабі цілої земної кулі, зможуть кардинально трансформувати споживчий досвід, що ми вже бачимо на прикладі стрімкого розвитку безпілотних автомобілів.

Ще п’ять років тому більшість із нас сказали б: безпілотний автомобіль — це або сфера наукової фантастики, або щось, що з’явиться не раніше, ніж через кілька десятиліть. Проте вже сьогодні Google тестує ці транспортні засоби на загальнодоступних шляхах. А такі автовиробники, як Mercedes-Benz, Nissan і Audi, корегують свої бізнес-стратегії, орієнтуючись на тектонічні зміни, що грядуть у транспортній галузі.

Але все-таки ми недооцінюємо трансформаційний потенціал, який несуть у собі безпілотні автомобілі. Більшість людей думають, що ці засоби, як і традиційні авто, управлятимуться окремо; а єдиною відмінністю буде те, що керуватиме ними не людина, а комп’ютер. Можливо, так воно й буде на початку, але, швидше за все, операційна система безпілотних автомобілів формуватиметься інтернетом речей.

Оскільки кожний безпілотний автомобіль складається з «розумних» сенсорних пристроїв, які можна з’єднати в єдиній мережі, IoT зможе управляти всіма засобами синхронно. Інакше кажучи, окремі водії (люди або автоматизовані системі) більше не прийматимуть рішень, передбачаючи дії інших водіїв. Скоріше, IoT-система прийматиме рішення за всі безпілотні авто, бо достеменно знатиме, що відбувається з кожним із них у певний момент часу. Таким чином з’явиться можливість різко скоротити кількість ДТП. Це й означає — кардинально трансформувати споживчий досвід.

Блокчейн-технологія

Найбільш значущим наслідком появи інтернету речей є те, що вперше в людській історії ми отримуємо повсюдну систему, котра знатиме все про всіх. З одного боку, це може дати величезні блага у вигляді покращення якості життя, збільшення масштабів взаємодії між людьми, запобігання хворобам та нещасним випадків. Водночас багато з нас мають побоювання — чи не перетворить така потужна система наше життя на кошмар, описаний Джорджем Орвеллом в романі «1984». І від цього нас може врятувати блокчейн-технологія.

Блокчейн — це розподільча система регістрів, яка на основі мережевого консенсусу реєструє та здійснює транзакції. Цей термін найбільш відомий як назва платформи для веб-валюти біткоїн, котра зараз спричиняє неабиякі проблеми для індустрії фінансових послуг. Але в бізнес-світі поширюється думка, що цю трансформаційну технологію можна використати не лише у фінансовій сфері, але й практично в кожній галузі.

Визначальною характеристикою блокчейн-технології є те, що жодний окремий агент не може отримати контроль над усією системою. Розглянемо таку алегорію. Спікер виступає перед сотнею людей, котрі ототожнюють блокчейн-спільноту. У середині презентації зі стелі падає кусок штукатурки і ледь не потрапляє в оратора. Якби хтось з аудиторії захотів занести до системи інформацію про цей інцидент, то для цього йому потрібно отримати згоду більшості присутніх. Якщо ж інформацію записано в системі, її вже неможливо змінити. Скажімо, якби хтось одноосібно захотів надати вищезгаданому випадку драматизму, наприклад, написати, що спікер постраждав, він не зможе цього зробити. Отже, потенційно ця технологія може викорінити шахрайство та взагалі більшу частину недобросовісних дій.

Ще одна відмінність блокчейн-технології: інформація, що зберігається є прозорою, і при цьому забезпечується її приватність. Блокчейн використовує аватари як механізми обробки інформації. На практиці це означає: можуть бути відомі всі характеристики людини без ідентифікації її особистості.

Тож інтернет речей (або інтернет всього) разом із блокчейн-технологією, яка практичного є реєстром всього, ось-ось мають прискорити темпи диджитал-трансформації, рушієм якої стала перша хвиля цифрової революції. Тільки на цей раз майбутнє не просто прийде до всіх одночасно, але, ймовірно, докорінно зміниться спосіб функціонування нашого світу — зокрема, всіх без винятку галузей, що функціонують у його просторі. Тому варто почати готуватись до цього вже зараз.

За матеріалами "The second wave of the digital revolution", management-issues.

Ілюстрація: Depositphotos.com