Чому відкриті інновації часто не масштабуються
Відкриті інновації більше не є опцією для організацій, які працюють в умовах прискорених технологічних змін. Щоб отримати доступ до нових можливостей та ідей, компаніям доводиться співпрацювати за межами власних корпоративних кордонів. Але хоча партнерства зі стартапами та зовнішніми інноваторами стали масовим явищем, багато таких ініціатив усе ще не створюють відчутного бізнес-ефекту.
Саме цьому була присвячена дискусія під модерацією Вібхи Габи (Vibha Gaba), професорки підприємницького лідерства INSEAD та очільниці кафедри Berghmans Lhoist. У розмові з Джакомо Сільвестрі (Giacomo Silvestri), виконавчим головою Eniverse Ventures і керівником інноваційних екосистем групи Eni, а також Бенджаміном Хаддадом (Benjamin N. Haddad), керівним директором зі стратегії технологій в Accenture, вона досліджувала проблему, яка сьогодні вже полягає не в пошуку інновацій, а в їхній інтеграції.
У галузях, що проходять через стрімку трансформацію, інновації перетворилися на екосистемний процес, і компанії більше не можуть покладатися виключно на власні R&D. Водночас сама по собі відкритість рідко приносить результат. Багато організацій і далі концентруються на запуску пілотних проєктів, акселераторів чи партнерств, але не створюють структур, необхідних для масштабування перспективних рішень.
Як наголосила Габа, великі організації функціонують як складні системи. Нові технології повинні вписуватися в уже наявні процеси, архітектури даних та механізми корпоративного управління. Без чіткої відповідальності та узгодження з бізнес-пріоритетами інноваційні ініціативи ризикують застрягти в так званій «долині смерті POC» — ситуації, коли proof-of-concept-проєкти так і не переходять у фазу повноцінного операційного впровадження.
Штучний інтелект лише підвищує ставки. Оскільки ШІ-інструменти спрощують пошук стартапів і нових технологій, конкурентна перевага дедалі більше зміщується у площину оркестрації та виконання. Виграють ті організації, які сприйматимуть інновації не як серію хаотичних експериментів, а як дисциплінований бізнес-процес — із балансом між експериментуванням, інтеграцією та довгостроковим створенням цінності.
