Як впровадити стратегію незважаючи на опір команди?

Джерело: телеграм-канал Strategic

Що робити, якщо частина вашого менеджерського складу не сприймає нову стратегію? Оксана Щегельська, керуючий партнер бізнес-девелоперської компанії Strategic, розглядаючи організацію як систему, пропонує запустити в ній так званий "вірус змін".

Саботувати нову стратегію дуже просто, фактично так і відбувається в більшості випадків. СЕО або власник зі шкіри геть лізе, а нічого не відбувається, йдуть роки, а система не піддається зсувам. Або просування відбувається пропорційно до кількості завдань, які власник може осягнути ручним управлінням і своєю непомірною активністю, витрачаючи на опір системи величезні психоемоційні зусилля, часто на шкоду здоров’ю. Навіть заміна людей (аж до знесення всієї команди) не дає відчутного результату. Згодом всі звикають до такого стану речей і гра в кішки-мишки може тривати вічно.

Очікувати, що вся команда в єдиному пориві кинеться реалізовувати стратегію не доводиться (хоча і є винятки в невеликих і, як правило, стартаперських бізнесах), більшість учасників залишаться у кращому випадку нейтральними до змін, а в гіршому — будуть активно з ними боротися. Що ж робити?

Набагато ефективніше запустити в систему вірус змін і далі підігрівати його, аби він ріс і розвивався виконуючи свою основну функцію, створював нову реальність. (Це вже про системне стратегічне мислення в питанні впровадження — відповідаючи на питання "Як?" зробити так, щоб це сталося та ще й з меншими зусиллями).

Системи мають дуже високу стійкість до змін. Залучити всіх до змін — це як спроба взяти фортецю з усіх боків одночасно. Набагато практичніше і простіше пробити одну дірку в стіні опору новому і через неї заводити по одному адептів нової стратегії та ідеї.

На практиці це виглядає наступним чином: потрібно знайти хоча б трьох людей, які стануть фанатами нової стратегії. Така підривна команда, з урахуванням, що перша особа або власник стоїть на чолі змін і ставитися як мінімум до одного з цих трьох, здатна підточити будь-яку, навіть найбільш закостенілу і консервативну структуру. Маленька команда, але з ідеєю, набагато сильніше, ніж велика група людей без ідеї. Так колись маленька група християн привела Римську імперію до прийняття нової релігії і подальшого її розповсюдження в світі. Хороші стартапери знають, що революційними продуктами спочатку користуються тільки особливі споживачі, яких називають євангелістами, і далі через них мода користуватися новим продуктом проникає в широкі маси населення.

Стратегія — це в першу чергу про ідею, а хороші ідеї мають величезну силу. Малу групу простіше знайти, простіше заразити ідеєю, вона мобільна і добре комунікує всередині. Динаміка і енергетика людей, заражених ідеєю, — велика сила! Це як загін партизан, здатний протистояти великій армії.

Ця команда повинна мати певний вплив у компанії, добре, якщо в неї увійдуть ТОПи з продажів, фінансів, маркетингу або управління персоналом — ці функції важливі, оскільки через них проходять ключові потоки основних ресурсів у компанії (клієнти, гроші, продукт, персонал). Перебуваючи хоча б на одному з потоків, можна здійснювати значущий вплив на всю систему. Але в першу чергу команда має почати говорити про ідею і перетягувати до свого табору нових рекрутів, тобто фактичне завдання — запустити мережевий ефект. Звичайно ж, такий підхід вимагає терпіння, витримки і стратегічної хитрості. Спочатку виникає відчуття, що нічого не відбувається: потрібен час для накопичення енергії. Але в якийсь момент зміни починають відбуватися експоненціально, прийняття нової ідеї йде зсередини і ризиків повернення системи в початковий стан стає набагато менше. До того ж, внутрішнє прийняття командою ідеї дозволяє її дошліфовувати по ходу, що значно підвищує її шанси принести очікуваний результат.

Стратегія — це не про лобову атаку, це про спосіб системного мислення і пошук таких точок впливу, котрі можуть зробити переворот без надзусиль!

Ілюстрація: ronstik / Shutterstock.com