Мистецтво блогінгу

Інтерв'ю з Девідом Мейстром (David Maister) — успішним автором, який пише про менеджмент: "Участь в блогах допомогла мені професійно розвинутися".

З.: Девід, як вам вдалося стати настільки продуктивним?

В.: Як було згадано в одній із моїх статей "Все залежить не від Ваших навичок, а від Вашого бажання" (It's Not How Good You Are, It's How Much You Want It). Я пройшов через період (майже трирічний) абсолютної втоми. Можливо, все трапилося через хворобу — я страждав раптовою зупинкою дихання під час сну. Мені доводилося кожної ночі вдягати спеціальну дихальну маску. В той же час слід було скидати зайву вагу, оскільки я страждав від ожиріння. Зрештою, мені вдалося втратити 30 фунтів та кинути найганебнішу звичку мого життя — куріння. Через деякий час до мене почала повертатися енергія, а зрештою я відчув себе справжнім підлітком.

Що може бути простішим, ніж перетворити власний досвід на уроки бізнесу та управління. Так з'явилася моя стаття "Стратегія та товстий курець" (Strategy and the Fat Smoker) — яка стала доволі популярною серед читачів.

Приблизно в той самий час я вирішив спілкуватися із аудиторією моїх читачів через інтернет. Усвідомлюючи, що різні люди можуть мати різні преференції щодо отримання інформації, я намагався надати їм якомога більше можливостей: окрім стандартних статей, відвідувачі мого сайту могли отримати безкоштовні аудіо- та відеофайли.

Шукаючи додаткових способів обміну інформацію, я наткнувся на цікаву концепцію блогів. Спершу мені здавалося, що знаходити нову і актуальну інформацію кілька разів на тиждень може бути доволі складним завданням, проте зараз я переконаний — це не лише просто, але й захоплююче. Блоги — найбільш оптимальний спосіб обміну короткими думками. Адже традиційна стаття повинна містити порівняно великий масив інформації. Для повідомлення у блозі це необов'язково. Окрім того, блоги залучають людей до дискусії. Звичайна стаття не здатна на таке активне залучення учасників до обговорення тих чи інших проблем.

Мені дуже подобається старий письменницький жарт: "Ви не знаєте навіть того, що знаєте, поки не запишете це на папір". Виявляється — це майже правда. І тепер я пишу статтю не рідше, ніж раз на місяць і при цьому пишу в блог не рідше, ніж чотири чи п'ять разів на тиждень.

З.: Складається таке враження, що останнім часом блогінг стає дедалі більш популярним. Що Ви думаєте про цю тенденцію? І як, на Вашу думку, можна створити по-справжньому успішний блог?

В.: Слід зазначити, що будь-яка порада, яку я можу дати щодо створення успішного блогу, була отримана мною від інших учасників блогів. Проте, як і щодо всього у житті, до блогу слід підходити знаючи про кілька ключових принципів.

По-перше, Вам не вдасться отримати половини результату, якщо Ви докладатимете половину зусиль. Якщо Ви прагнете, щоб блог спрацював — тоді слід налаштуватися на серйозну роботу. Як уже було сказано вище, зараз я розміщую по 4-5 постів на тиждень, щоб не дати відвідувачам забути про існування мого блогу.

Друге, про що не можна забувати, блог — це своєрідний акт віри. Дуже важко сказати, чи отримають консультанти результат від вкладених у блоги зусиль.

Проте, користь блогів є очевидною. Окрім можливості обмінятися думками та накопичити нові знання, вони дають змогу через деякий час підсумувати інформацію і, скажімо, написати повноцінну статтю. Особисто я дуже часто так роблю. І це приносить свої результати.

З.: Здається, Ви підняли дуже цікаве питання. Говорячи про блоги, просто не можливо згадати про людей, які їх створюють. Хто є Вашими улюбленими блогерами (тими, хто ведуть блоги) і що найбільше приваблює Вас у їхніх блогах?

В.: Мушу признатися, що існує не так вже й багато блогів, за якими я регулярно слідкую і читаю кожен пост. Так само лише кілька блогів покривають повністю сферу моїх інтересів. Проте, на мою думку, можна говорити про так звану "блогосферу". На даний момент до моєї "блогосфери" входять Guy Kawasaki (який пише чудові книги про підприємництво), AccManPro (пише про облікову справу), John Sviolka (який пише про майбутнє технології) та Brian Sommers (дуже вправний консультант).

Що найбільше приваблює у блогах, так це намагання дати пораду. В дуже багатьох блогах ми дізнаємося про нові цікаві речі. Часто доводиться отримувати лінки на унікальні матеріали чи сайти. Це те, що я найбільше ціную у блогах.

Ще однією цікавою концепцією є так званий список блогів (blogroll), у якому вказані всі блоги, до яких любить звертатися автор. Такий список є і на моєму сайті. І якщо мені вдається відшукати цікавий блог, я відразу ж відкриваю цей список.

З.: Поділіться власним досвідом щодо написання хорошої статті у блозі. Яким чином можна залучити до відповіді багатьох читачів?

В.: Для мене єдиним можливим підходом до написання статей у блог є намагання допомогти людям. Але перш, ніж я стану це робити, слід визначити власну аудиторію, адже я не можу задовольнити всіх.

Думаю, я не зумію знайти універсальної відповіді на Ваше запитання, адже мені досі не відомо, що насправді примушує людей приєднуватися до дискусії. В будь-якому разі, у своєму блозі я не боюся висловити свою власну точку зору. І у більшості випадків це спрацьовує.

Зрозуміло, що всі люблять приєднуватися до дискусій, в яких обговорюється негативна поведінка чи неправильні вчинки інших людей. Ви отримаєте багато відповідей, якщо будете критикувати великих гуру чи компанії. Проте, на мою думку, це занадто просто і не дуже приємно. Краще мати менше учасників, проте проводити дискусії, в яких можна чомусь навчитися.

З.: Давайте зупинимося на запитанні про маркетинг. Складається враження, що більшість професіоналів не приділяють йому достатньої уваги. Проте, Ви стверджуєте, що маркетинг є надзвичайно важливим. Чому?

В.: Чим краще Ви розумієтеся на маркетингу, тим краще Ви контролюєте власну кар'єру. Якщо Ви є справжнім професіоналом, тоді Ви маєте змогу працювати лише з цікавими для вас клієнтами. З іншого боку, якщо Ваш бізнес слабкий — тоді Вам доводиться погоджуватися на будь-яку діяльність, яка принесе заробіток. У такому випадку Вам не доводиться обирати клієнтів, зважати на привабливість чи непривабливість пропозиції. Ви просто змушені погоджуватися на все.

Люди вважають, що маркетинг допоможе розширити бізнес. Це не зовсім так. Маркетинг може стати в нагоді для підвищення якості бізнесу. Це та річ, яка підвищить ваш ентузіазм та дасть змогу працювати з тими клієнтами, які Вам дійсно подобаються. Чим краще Ви розумієтеся на маркетингу, тим легше Вам відмовитися від нецікавих та неприємних речей і зосередитися лише на тому, що сприяє Вашому розвитку та кар'єрі. Ви займаєтеся маркетингом не заради компанії, а заради себе самого.

З.: Отже, маркетинг — це не спосіб заробити більше грошей, а швидше — вміння організовувати бізнес. Хотілося б детальніше зупинитися на питанні грошової винагороди. Яку роль відіграють гроші, коли йдеться про покращення індивідуальної та організаційної діяльності? Іншими словами, чи є гроші хорошою мотивацією?

В.: Проблема фінансових стимулів полягає не в тому, що вони є слабкими, а в тому, що вони є занадто потужними і фактично відтягують всю увагу на себе. Грошові стимули є занадто "грубими". Коли діє грошова мотивація, працівники не можуть думати ні про що інше. Якщо Ви скажете комусь: "Зроби це — і я заплачу тобі", це означатиме для нього: "Ти не повинен робити цього ні з яких інших причин. Для тебе це не нестиме ніякої іншої цінності, окрім плати за роботу". Зажерливі особи виконають Ваше завдання лише для того, щоб отримати винагороду. Зрозуміла річ, що така мотивація не може сприяти якості роботи.

З.: Найважливішим для менеджера, з Вашої точки зору, є його ставлення до стосунків з персоналом. Це навіть важливіше, ніж знання, навички та досвід. Чому ж саме стосунки з персоналом є настільки важливими?

В.: Кожен принцип я намагаюся перевірити на собі. Коли йдеться про менеджерів, я зазвичай ставлю запитання: "А який менеджер міг би мати найбільший вплив на мене самого?" Відповідь є очевидною: "Перш ніж перейматися навичками та досвідом менеджера, мені б хотілося дізнатися, навіщо він просить мене виконати ті чи інші завдання". Якщо я відчуватиму намагання менеджера допомогти моєму розвиткові — тоді я готовий працювати над проблемами, вирішувати різноманітні задачі і навіть сприймати здорову критику. Але перед цим мені потрібно переконатися, що менеджер знаходиться на моєму боці.

Якщо ж єдиним завданням менеджера є процвітання компанії та його власне зростання, тоді він навряд чи заслужить мою довіру. А без підтримки підлеглих менеджерові дуже складно виконувати свої обов'язки. Звісно, він має право наказувати. Проте, підлеглі ніколи не виконуватимуть накази з ентузіазмом (а значить — ніколи не виконуватимуть їх добре).

З.: Хотілося б також трішки поговорити про стратегію. Деякі культури, здається, взагалі не цінують стратегію. А як Ви ставитеся до неї?

В.: Я не є фанатом "Великої Стратегії" як щодо індивідів так і щодо організацій. Дуже часто стратегія виявляється лише мріями, які так ніколи і не втілюються у життя. Проте, я переконаний, що кожна особа та організація повинна робити щось для майбутнього як мінімум кожні три місяці. Якщо не здійснювати ніяких інвестицій у майбутнє, ми не зуміємо адаптуватися до навколишніх умов, які змінюються зі швидкістю світла. Відомо, що більшість інновацій не приносять успіху. Але відомо й те, що без інновацій компанія гине.

Ярослав Федорак, за матеріалами DavidMaister.com.