Що заважає керівнику бути успішним спікером

Будь-який лідер прагне, аби його публічні виступи мотивували, захоплювали, надихали, спонукали до дій. Проте в реальності все може виглядати інакше — байдужість, скептицизм, неприйняття аудиторії... Тож нема чого дивуватися, що ретельно підібрані та відшліфовані фрази у найкращому разі залишають адресатів байдужими. Чому це так?

Діана Бухер (Dianna Booher), відомий автор та консультант із комунікаційних питань, описує наступний епізод зі своєї практики.

Якось один із клієнтів Бухер (вона називає його «Джейсон»), сказав, що хоче розвинути свою здатність надихати аудиторію, бо йому не вдається повноцінно донести до підлеглих зміст своєї візії. При цьому гендиректор компанії, де Джейсон три роки працював як менеджер виробництва, розповів, що співробітники (більш ніж 3 тис. людей) сприймають його як відсторонену, нещиру людину, котру не цікавлять працівники як індивіди. Тобто довіри до цього менеджера в колективі не було. Коли ж Бухер сама порозмовляла з Джейсоном, в неї склалося цілком інше враження. Цей управлінець вразив консультанта своєї щирістю; він із захопленням розповідав про цілі, яких прагнув досягти та з готовністю сприймав зворотний зв’язок.

«Щось із ним не так», — подумала Бухер і аби з’ясувати причину такого різного сприйняття, вирішила «прозондувати» ситуацію глибше, поставивши для цього, зокрема, такі запитання: «Чи не могли б ви розповісти детально — як проводите стратегічні дискусії з членами своєї команди? Наприклад, які теми обговорюєте? Наведіть приклади вступних коментарів, із допомогою яких намагаєтеся заволодіти увагою присутніх?

Узагальнивши відповіді Джейсона, Діана Бухер вивела чотири типи неправильних припущень, якими нерідко керуються спікери, намагаючись досягти своїх цілей.

Міф 1. Говорити, говорити й говорити

Якщо хочете захопити аудиторію — не допускайте того, аби цілий час говорили лише ви. Сьогоднішні професіонали звикли до активної участі в комунікаціях у соціальних медіа і, відповідно, не хочуть бути пасивними учасниками події. Їм не цікаво просто сидіти та всмоктувати чиюсь мудрість. Щоб «зачепити» присутніх, спонукайте присутніх замислитися над якоюсь думкою чи ідеєю, а потім запросіть оцінити або розвинути тезу.

Міф 2. Бути зразком чи прикладом для наслідування

Члени команди отримують наснагу, якщо після виступу відчувають, що не спікер, а вони можуть освоювати нові можливості, долати перешкоди чи досягати нових цілей. Приклади з досвіду колег або інших «звичайних» людей по-справжньому надихають працівників та дають їм впевненість у своїх силах. Звісно, вам потрібно спиратися у виступі на свій досвід, але, крім цього, розповідайте про проблеми, з якими стикалися ваші підлеглі, внутрішні конфлікти, через які вони проходили, та висновки, котрі для себе робили.

Міф 3. Запропонувати ідеї та рішення

Ми схильні підтримувати те, що створюємо самі. Політики прагнуть отримати прихильність людей «з вулиці». Адже тим, хто опиняється на виборній посаді завдяки такій підтримці, набагато легше отримати вкрай важливе для них «так» на суді громадської думки. Замість того щоб виступати з позицій керівника, в руках якого знаходиться організаційна влада, ви можете мотивувати людей та добиватися прийняття своїх ідей, ставлячи провокаційні запитання, які скеровуватимуть обговорення у потрібному напрямі. Емоційна залученість народжується у двосторонніх комунікаціях.

Міф 4. Шліфувати промову, доводячи до досконалості

Вибираючи між досконалістю і щирістю, переважна більшість людей віддадуть перевагу щирості. Лідери, які приділяють основну увагу вдосконаленню форми, жертвуючи при цьому змістом, здебільшого, не надихають, а дратують.

Очевидно, це не означає, що спосіб в який ми доносимо свої ідеї, не має жодного значення. Але соціальні медіа привчили нас до недосконалості. (Згадаймо хоча б коментарі у Facebook або аматорські відео на YouTube.) Якщо сама ідея не захоплює негайно, ваші слухачі зникають (якщо не фізично, то ментально).

За матеріалами "4 Myths About How Executives Become Engaging Speakers", The CEO Magazine.

Stock Photos from Matej Kastelic / Shutterstock