Вирішення проблем у дуже непевні часи: 6 способів мислення

«Вміння розв’язання проблем набувається — з ним ніхто не народжується», — впевнені Чарльз Конн (Charles Conn) та Роберт Маклін (Robert McLean), колишні консультанти McKinsey, автори книги «Bulletproof Problem Solving» («Безвідмовне розв’язання проблем»). Вони описують шість елементів, які потрібні для результативного вирішення складних ситуацій.

1. Виявляти допитливість, розглядаючи кожний елемент проблеми

Всі батьки знають, якими невтомними допитувачами є чотирирічні діти. Для них усе в світі є новим, і непевним. Звідти нескінченні потоки «чому?». На жаль, підростаючи, ми втрачаємо цю якість; а коли опиняємося на вищих посадах дуже часто, намагаючись розв’язати складну проблему, спираємося на добре апробовані моделі. Хоча в ситуації непевності варто відродити в собі чотирирічну дитину та невтомно ставити питання за питанням — «чому є так, як є?», «чому припущення є саме такими?» — і йти цим шляхом доти, доки не відкриється коріння проблеми.

Через властиві людині когнітивні похибки (як-от необґрунтоване узагальнення окремих випадків, схильність покладатися на перші враження («ефект якоря») тощо) ми можемо надто швидко відмовлятися від розгляду альтернативних варіантів рішення. Хоча в основному найкращі розв’язання народжуються тоді, коли нами рухає допитливість.

Ось простий прийом, який дає змогу інкорпорувати допитливість у процес розв’язання проблем. Формулюючи перші гіпотези чи відповіді, ставте знак запитання. Таким чином ви заохочуватимете створення альтернативних варіантів рішення і тоді головний акцент покладатиметься на обґрунтуванні різних версій. Також можна розділити групу на дві частини: одна представляє перші варіанти розв’язань; друга — висуває аргументи проти (поясніть — чому це рішенні краще? Чому саме це, а не інше?).

2. Усвідомлювати обмеженість пізнавальних можливостей людини

Хто може найкраще розв’язувати проблеми? Це не обов’язково має бути блискучий розум, здатний прораховувати все. В реальності процес розв’язання проблем — це рух шляхом проб і помилок. Ми формулюємо гіпотези, збираємо дані, а потім вивіряємо та вдосконалюємо (або відкидаємо) наші початкові припущення. Для цього потрібно усвідомлення недосконалості людського розуму, прийняття непевності та властиве хорошому гравцю відчуття імовірностей.

Величезна кількість наукових даних говорить про те, що людина схильна робити жахливі прорахунки, якщо спирається тільки на інтуїтивні припущення. Тому, щоб успішно функціонувати в умовах непевності, потрібно усвідомлювати обмеженість людського пізнання — те, що наші знання завжди обмежені та неповні і тому їх потрібно постійно переглядати у міру появи нових даних.

Тож ставте під сумнів припущення, котрі, як здається, ґрунтуються на певності. Запитуйте: «Що дає нам підстави вважати, що це є істиною?». Так ви «витягаєте» на поверхню приховані припущення щодо ступеня імовірності тих чи інших розв’язань і тоді набагато легше оцінити альтернативні рішення. В цілому прийняття факту обмеженості людських знань може сприяти результативнішому розв’язанню проблем, особливо це стосується складних проблем бізнесу і соціальних проблем. А в ситуації високої непевності (якою є початок процесу пошуку рішення) та в надзвичайних обставинах такий підхід єдиний можливий.

3. Дивитися «очима бабки»

Бабки мають великі багатошарові очі з тисячами лінз та фоторецепторами, чутливими до різних світлових хвиль. Ми не знаємо, як мозок цих комах обробляє візуальну інформацію, але на відміну від людей, вони можуть бачити об’єкт із кількох перспектив. Наявність «ока бабки» з полем зору 360° є відмінною характеристикою «суперпрогнозистів».

Уявіть, як ви дивитеся на проблему з кількох перспектив одночасно; як виходите за межі звичного поля зору. Таким чином ви зможете розпізнати загрози і можливості, котрі знаходяться за межами периферійного бачення.

Аби розвинути здатність бачити «очима бабки», потрібно шукати опорну точку вирішення проблеми не всередині організації, а назовні. Для початку подивіться на екосистему компанії. Це спонукатиме вас розмовляти з клієнтами, постачальниками, а ще краще, з гравцями іншою, але пов’язаної з вашою галузі. Ще один спосіб отримати 360-градусне бачення проблеми — це пройти весь процес, крізь який проходить клієнт.

4. Проводити експерименти

Для компаній, які прагнуть перемогти на ринках, котрі поки що формуються (наприклад, ринок електромобілів), процес розв’язання проблем також включає розробку експериментів, покликаних зменшити рівень непевності на ключових ділянках. Кожний крок (наприклад, придбання виробника запчастин) та кожний експеримент (як-от різні види дорожніх тестів) не лише надають додаткову інформацію для прийняття рішень, але й закладають основу для вчинення наступних кроків. Із часом такі експерименти, разом із транзакціями придбання та формуванням альянсів, вибудовуються у «сходи», які ведуть або до досягнення цілі, або до відмови від неї. Одним із інструментів експериментування є те, що в статистиці називають «очікуваною цінністю ідеальної інформації» (EVPI). Він використовується для пошуку раніше невідомої інформації (часто через експериментування), котра додається до вже відомих даних. А такий інструмент, як A/B-тестування, дає змогу експериментувати з цінами, промоакціями, дизайном сайту тощо.

Якщо вам бракує даних із зовнішніх джерел, це не обов’язково створюватиме складнощі; навпаки, може дати переваги. Бо майже завжди в основі таких даних лежать звичні підходи та моделі. А, проводячи експерименти, ви генеруватимете власні дані, які можуть наштовхнути вас на унікальні ідеї.

5. Використовувати мудрість юрби

Як зауважив Кріс Бредлі (Chris Bradley), співавтор книги «Strategy Beyond the Hockey Stick» («Стратегія за межами “хокейної ключки”»): «Вважаючи, що у вашій команді є найрозумніші у світі люди, ви помиляєтесь — вони завжди знаходяться в іншому місці». Проте зараз, коли є такі інструменти, як краудсорсинг, не обов’язково щоб найкращі у світі фахівці працювали у вашій компанії. Коли природоохоронна організація Nature Conservancy (TNC) запропонувала приз у $150 тис. за створення алгоритму для визначення квот на вилов риби, зголосилися 2 293 команди з цілого світу. TNC вибрала найдосконаліший алгоритм, який зараз використовується для ідентифікування видів та розміру риби, що виловлюється в Азії. Мета — зберегти тихоокеанського тунця та деякі інші види.

Одним із підвидів краудсорсингу є бенчмаркинг, який дає змогу шукати рішення, спираючись на еталонні моделі, що використовуються в інших сферах. Коли Род Карнегі (Rod Carnegie) очолював компанію Conzinc Riotinto Australia (один із провідних світових видобувників та металовиробників), його занепокоїла проблема незапланованого простою вантажівок, що здебільшого було зумовлено потребою заміни шин. Група інженерів відправилася до Британії, аби вивчити підходи до аварійної заміни шин у Формулі 1, а потім впровадила їх на австралійському підприємстві.

Звісно, краудсорсинг, будучи надзвичайно корисним тоді, коли в рамках звичних моделей вдається створити занадто дорогі або більшою мірою традиційні рішення, має чимало обмежень. Аби організувати мережу потрібен час і це може обійтися недешево. Також, не виключено, що доведеться мати справу з великою кількістю неякісних пропозицій і, крім усього, конкуренти отримують інформацію про розробки, над якими працюєте ви.

6. «Показати та розповісти»

«Показати та розповісти» — знайомий всім з дитинства метод не завжди пов’язаний із розв’язанням проблем, але він може «підігрівати» інтерес до питання. Коли Nature Conservancy представляла доброчинному фонду проект із відновлення популяції устриць, у залі засідань по периметру були розставлені 17 відер з водою. Перше, що запитали представники фонду щойно увійшовши до кімнати, було: «Що це за відра?». Співробітники Nature Conservancy пояснили, що це обсяги воді, які одна устриця може профільтрувати за день; відповідно, збільшення кількості устричних рифів допоможе суттєво покращити якість води.

Є розумники, які дуже люблять хизуватися своїми аналітичними уміннями. Але ті, хто наблизилися у розв’язанні проблем до досконалості, підходять до справи інакше. Економіст Герберт Саймон (Herbert Simon) висловився про це так: «Розв’язання проблеми означає представлення її у такий спосіб, який зробить рішення очевидним».

За матеріалами "Six problem-solving mindsets for very uncertain times", McKinsey Insights.

Ілюстрація: youthincmag.com