Управлінська ефективність: сім способів впоратися з емоціями
Ніщо так не заважає управлінцям, як безпорадність в емоційній сфері. І, навпаки, менеджери з високим рівнем EQ незмінно демонструють високу результативність. Як стверджують фахівці, при бажанні емоційні здібності можна розвинути. Зокрема, Кейсі Малквін (Casey Mulqueen), директор з досліджень TRACOM Group, компанії, що займається розвитком та оцінюванням соціального інтелекту, пропонує сім підходів до розвитку EQ управлінців.
Кейсі Малквін
(Casey Mulqueen)
|
1. Контролювання поведінки. У кожного з нас є «спускові гачки», через які ми втрачаємо контроль над собою. На жаль, більшість людей поняття не мають про те, які саме тригери ініціюють у них емоційну реакцію; хоча вміння їх розпізнавати дає нам змогу краще управляти власною поведінкою у найрізноманітніших обставинах. Короткий опис (або ментальне «прокручування») ситуації втрати контролю над собою може допомогти вам ідентифікувати такі «гачки».
2. Репетиція уявних сценаріїв поведінкових реакцій. Розгортання сценаріїв ймовірних дій в уяві активізує в мозку людини нейронні мережі, що задіюються при фактичному виконанні даних кроків. Тому створення індивідом ментальної «кінострічки», сюжетом якої є конструктивніші способи реагування на певні обставини, допоможе йому запобігти деструктивному впливу емоцій.
3. Розв’язання математичних задач. Зрештою, в наших силах обманути мозок. Активне відволікання уваги — дуже ефективний спосіб збереження контролю над собою. Скажімо, можна задати собі задачу: скільки буде 14*17. Таким чином ми змусимо мозок сфокусуватися не на стресовій ситуації, а на арифметиці. До речі, такий прийом, як рахування до десяти мало що дає. Він занадто простий, а тому не спричиняє активізації мозкової діяльності. Нашою ж метою є активізувати дільницю мозку, що відповідає за рішення проблем, таким чином запобігти вивільненню його емоційним центром адреналіну та інших гормонів стресу, котрі ініціюють емоційну реакцію.
4. Здоровий ескапізм. Якщо не вдається зайняти мозок розв’язанням математичної задачі, можна використати інший тип відволікання, а саме — переключити увагу на думки про щось приємне; серед варіантів — проспівати подумки улюблену пісню чи пригадати цікаву подорож. У цьому випадку застосовується той же механізм, що й при розв’язанні задачі: концентруючи мозок на приємних спогадах, ми запобігаємо активізації мигдалевидного тіла — дільниці, що відповідає за емоції.
5. Витримування паузи. Як показують дослідження, майже половина всіх електронних повідомлень трактуються неправильно. Якщо навіть тон листа і нейтральний, він може сприйматися як образливий чи грубий. Тому, відправляючи комусь послання, подумайте, як ваш адресат може проінтерпретувати цей лист. Візьміть за звичку: якщо вас переповнюють емоції, вичекайте 30 хвилин перед тим, як натиснути на кнопку «відіслати».
6. Тайм-аут у напружених ситуаціях. Якщо під час розмови чи розбору певної ситуації починають вирувати пристрасті, скажіть щось приблизно таке: «Мені потрібно подумати перед тим, як щось відповісти». Не завжди слід негайно братися за розв’язання проблеми, особливо, якщо емоції зашкалюють. Вичекайте — поки всі заспокояться. Пам’ятайте, що за таких обставин мозок контролюється мигдалевидним тілом, і потрібен час, аби контроль знов перейшов до префронтальної кори — дільниці, що відповідає, зокрема, за складні когнітивні та поведінкові функції.
7. Правильний тон розмови. Поставте перед собою завдання, навчитися завжди в емоційно складних ситуаціях чітко формулювати свою думку та не порушувати правила хорошого тону. Як і в випадку всіх інших вмінь, відпрацювання цієї навички потребує тривалої практики.
Чомусь прийнято вважати, що керівники повинні приховувати свої емоції. Насправді ж вони повинні усвідомлювати механізми власних емоцій та відповідно корегувати свою поведінку. Лише таким чином реально досягли по-справжньому високої лідерської ефективності.
За матеріалами "7 Ways to Boost Leadership EQ", Chief Learning Officer.
|