Лідерство «з вищою метою» як пік управлінської ефективності

Зміст лідерства кожний визначає по-своєму. Для одних — це в першу чергу позиція певного рівня, для інших — спосіб донесення до світу власних цінностей та змога привносити значущість у життя інших.

Девід Пенглейз (David Penglase)

Висновки низки досліджень у сфері позитивної психології (серед яких — праця групи фахівців з Університету Колорадо на чолі з Майклом Стегером (Michael Steger)) говорять про те, що лідери, котрі знайшли у своїй ролі сенс та вищу мету, з більшою ймовірністю досягають благополуччя в житті, а також мають більше можливостей для того, аби позитивно впливати на долю інших, допомагаючи людям прийти до особистого та професійного успіху, що, у свою чергу, стимулює їхнє прагнення працювати із максимальною віддачею. Ознакою істинного лідера є створення середовища, де кожний індивід може повною мірою розкритися і як особистість, і як професіонал.

Лідерський успіх складається із багатьох елементів (як-от професіоналізм, певний набір рис характеру, відповідний спосіб мислення), але є три універсальні засади, якими завжди керуються справжні провідники, приймаючи рішення та вчиняючи дії. Це визнання цінності людських стосунків, моделювання способу поведінки, якій віддзеркалює особистісну цілісність, та сприйняття довіри як базового принципу взаємодії з іншими.

1. Стосунки. Лідери чудово усвідомлюють, що успіх — як їхній, так і тих, за кого вони відповідають — визначається цінністю, яку генерують людські стосунки. Як показало дослідження засновника позитивної психології Мартіна Селігмана (Martin Seligman), стосунки, сповнені позитивом, — це один із п’яти елементів досягнення життєвого благополуччя (чотирма іншими є позитивні емоції, здатність досягати стану «потоку» або глибокої залученості (це може стосуватись як роботи, так і улюблених занять), відчуття значущості та досягнення). Власне це і є основою лідерства з «вищою метою».

Крім усього, позитивні стосунки є одним із основних засобів привнесення сенсу до нашого життя. «Висновки великої кількості досліджень вказують на те, що, на думку більшості людей, стосунки з іншими — це найважливіше джерело наповнення життя змістом», — зазначає Майкл Стегер.

2. Особистісна цілісність. Лідери «вищої мети» мають чіткі ціннісні орієнтири та на власному прикладі послідовно демонструють поведінкові моделі, що дозволяють позитивно впливати на інших людей та надихати їх на досягнення своїх особистих та професійних цілей.

У своїй книзі «Integrity: The Courage to Meet the Demands of Reality» («Цілісність: Мужність зустрічати вимоги реальності») Генрі Клауд (Henry Cloud) пише, що вивчивши в ході свого дослідження риси характеру, що формують особистісну цілісність, він переконався: саме ця якість індивіда є головним чинником його життєвого процвітання.

3. Довіра. Здатність вселяти та підтримувати довіру є основою будь-яких позитивних стосунків. Проте в світлі лідерства «з вищою метою» довіра — не просто базова цінність, а також і суто прагматичний фактор, що позитивно впливає майже на кожний аспект організаційного успіху. Наприклад, здатність до творчості є однією із запорук виживання компанії у сучасному бізнес-світі, де інноваційні «підриви» давно перестали бути рідкістю. Як стверджують дослідники Чун Юньхюн (Chung Yunhyung) та Сьюзан Джексон (Susan Jackson), члени команди, які користуються високим рівнем довіри з боку колег, з більшою ймовірністю генерують нові ідеї. (Слід зазначити, що поняття довіри в такому контексті означає віру в свої сили, здатність вселяти довіру до себе та довіряти іншим.)

Лідерство «з вищою метою» є власним вибором людини. Зрештою, і без цього можна бути непоганим керівником. Проте саме цей тип лідерства дозволяє створювати в організації найсприятливішу атмосферу для процвітання як команд, так і окремих людей.

За матеріалами "Why You Should Aspire to Achieve Aspirational Leadership", Switch & Shift.