Менше, але краще: чому варто прочитати книгу «Коротко і по суті. Мистецтво визначати пріоритети»
Джерело: m!nd
Настав час зізнатися самим собі, що ми не можемо встигнути все. Шалена гонитва за схваленням від інших та бажання встигнути усюди часто призводять до того, що ми врешті решт не встигаємо ніде. Для тих, хто хоче змінити власне життя та знайти час на дійсно важливі речі, пропонуємо огляд книги «Коротко і по суті. Мистецтво визначати пріоритети» (Essentialism: The Disciplined Pursuit of Less), яку написав Ґрег МакКеон (Greg McKeown).
Бекграунд. Автор книги Ґрег МакКеон — письменник та бізнес-тренер. Він викладав в таких компаніях, як Google, Facebook, LinkedIn, Twitter, а також веде блог у Harvard Business Review.
В оригіналі книга носить назву "Essentialism: The Disciplined Pursuit of Less". Сам термін «есенціалізм» має філософське коріння та припускає, що філософія чи наука може досягнути та представити абсолютну істину. Проте МакКеон використовує його в дещо іншому контексті. «Есенціалізм» за МакКеоном — це підхід до життя, в основі якого лежить визначення найважливіших завдань, відкидання всього непотрібного та максимальна концентрація на речах, які дійсно мають значення. Українською мовою книга вийшла у видавництві «Наш Формат» у 2017-му році.
Сюжет. Головну ідею автора можна висловити двома цитатами з книги: «мудрість полягає в тому, щоб позбутися у своєму житті всього неважливого», як сказав китайський філософ Лін Ютань, та "weniger aber besser", яка в перекладі з німецької означає «менше, але краще».
Есенціалізм — це не нова техніка тайм-менеджменту, і ви не навчитеся робити більше справ за один день, місяць чи рік. Навпаки, ви замислитеся, що, можливо, краще робити менше справ, але лише ті, які дійсно важливі. А також більше спати, проводити час з рідними та насолоджуватися життям.
Автор наполягає на тому, що нам потрібно навчитися ставити пріоритети, або за нас їх буде ставити хтось інший: керівник, колега, клієнт чи член родини. До речі, слово "priority" почали використовувати в англійській мові в XV столітті, і на той час у нього не було множини. І лише п’ять століть потому люди почали говорити про «пріоритети».
То чому есенциалізм досі не користується такою популярністю?
Однією з причин є те, що в наш час кількість доступних варіантів вибору перевищує нашу можливість ними керувати. Ми просто втомилися постійно робити вибір, тому свідомо вирішуємо плисти за течією.
Іншою проблемою є те, що зараз у кожного є можливість мати власну думку з приводу того, що важливо, а що ні. Середовище, в якому ми існуємо, просто переповнене особистими думками з будь-чого.
Установка «ти можеш отримати все, що захочеш» отримала неабияке розповсюдження та популярність. Але коли ми намагаємося все встигнути, то опиняємося там, де б ніколи не хотіли опинитися з власної волі.
То ж як вирішити, що саме варте вашої уваги та часу?
Для цього автор пропонує використовувати правило 90%: якщо ви оцінюєте якийсь варіант, то виділіть найголовніший критерій та оцініть його від 0 до 100. Якщо це менше 90 — відкидайте його. Тобто, якщо не очевидно, що це «так», то очевидно, що це «ні».
Сила елегантного «ні». Вчасне «ні» може змінити хід історії, як це сталося, коли Роза Паркс відмовилась поступитися місцем у автобусі. І хоч зараз конформізм не є необхідним для виживання (у більшості випадків), проте нам і досі важко відмовляти людям.
Ось кілька порад, як полегшити процес відмови та не почуватися потім винним:
- Зрозумійте, що відхилити запит не означає знехтувати людиною. Відокремте рішення від відносин.
- Необов’язково промовляти слово «ні». Можна сказати «Мені дуже приємно, що ви подумали про мене, але боюся, моє робоче навантаження не дозволяє мені цим зайнятися» або «я б залюбки, але у мене купа справ».
- Подумайте, чим вам прийдеться поступитися, якщо ви погодитеся. Цей компроміс може коштувати дуже дорого.
- Люди намагаються вам продати свою ідею, точку зору чи погляд в обмін на ваш час. Просто зрозумійте це, та не кваптеся з бажанням купити це.
- Люди можуть погано реагувати на вашу відмову, але це зазвичай носить короткостроковий ефект. Есенціалісти розуміють, що не можуть подобатися всім одночасно. Але з часом люди почнуть цінувати ваш час і гнів перетвориться на повагу.
- Тверде «ні» краще за невиразне «так». «Я не буду цим займатися» краще за «я спробую», коли ви навіть не плануєте це робити.
«Безповоротні витрати». Це тенденція вкладати час, кошти та енергію в провальний проект тільки тому, що ви не можете повернути початкові інвестиції — чим більше ми вкладаємо, тим важче нам відмовитися від цього проекту. Це стосується багатьох аспектів життя, і не лише бізнесу — додивитися фільм, дочитати книгу, довчитися у вузі, хоча уже зрозуміло, що це була погана ідея. Не соромтеся визнавати свої помилки.
«Ефект володіння». Ми схильні до того, щоб недооцінювати речі, які нам не належать, і переоцінювати ті, що у нашій власності. Нам важко викинути річ, якою ми майже ніколи не користувалися, лише тому, що вона «наша». Те саме стосується і проектів. Якщо нас призначають керівником проекту, то він здається нам в рази важливішим.
Для того щоб не стати заручником «ефекту володіння», варто відсторонитися та запитати себе: «якби ця річ мені не належала, скільки б я був готовий за неї заплатити?» та «якби у мене не було цієї можливості, чим би я міг пожертвувати, щоб її отримати?».
Особисті кордони — це джерело свободи. Встановлюйте кордони, щоб чужі проблеми не ставали вашими, і робіть це заздалегідь. Створюйте соціальні контракти, які допоможуть вам уникнути непотрібних відволікань.
|
