Математична корпорація: як машинний інтелект і людська винахідливість досягають неможливого
Джерело: Kyivstar Business HUB
Ми наближаємося до переломного моменту, який можна порівняти з появою інтернету в 1990-х. Підходи до керування організаціями кардинально зміняться, і дані будуть відігравати в них ключову роль. Однак це не означає, що роль людського інтелекту знеціниться. Концепція математичної корпорації від авторів однойменної книги The Mathematical Corporation Джоша Саллівана (Josh Sullivan) і Анджели Зутаверн (Angela Zutavern), віце-президентів консалтингової компанії Booz Allen Hamilton, передбачає органічне злиття потужності машинного інтелекту з уявою та допитливістю людей.
Рейтинги:
- Книга одержала позитивний відгук від Booklist.
- Видання рекомендує Ларрі Боссіді (Larry Bossidy), автор книги «Виконання» (Execution).
- На думку Майкла Усіма (Michael Usim), професора менеджменту Уортонської школи бізнесу, книга варта уваги кожного керівника.
Легко уявити, чого ми зможемо досягти, якщо вдасться проникнути в те, що залишається невидимим. У цьому й криється величезний потенціал математичної корпорації. «Магія в деталях», — так автори формулюють принцип, що лежить у її основі. Бенні Гудмен (Benny Goodman), музикант, що ввійшов в історію джазу як король свінгу, якось зазначив: «Починаючи втрачати деталі в музиці або житті, ви втрачаєте суть». Те саме можна сказати й про керування організаціями. «Більшість із нас прагне уникати складності (настільки, наскільки це можливо), через що ми втрачаємо суть», — зауважують Салліван і Зутаверн.
Шлях до суті лежить через прийняття складності. І цю роль зможуть виконати організації майбутнього, здатні органічно інтегрувати можливості машин і унікальність людського інтелекту. За словами авторів:
«Якщо в минулому панувала аналітика та великі дані, то в майбутньому головну роль зіграє величний розум математичної корпорації, який поєднає в собі математичний геній машин з уявою людей».
Серед тих, хто прагне побудувати математичну корпорацію, — Марк Філдс (Mark Fields), генеральний директор компанії Ford. Збираючи та аналізуючи складні дані, він сподівається дати поштовх створенню серії проривних продуктів, які раніше здавалися недосяжною мрією. В 2015-му Ford запустила 25 експериментів, метою яких було розкрити всі секрети факторів, що впливають на транспортну сферу. У рамках одного з них 200 працівників сіли за кермо автомобілів, сенсори яких здатні збирати до 25 Гбайт даних на годину.
Одержуючи нові дані, компанія почала виявляти закономірності, які не могли знайти її клієнти та конкуренти. Метою експерименту було проаналізувати дані про поведінку кожного клієнта та отримати точну інформацію про те, як люди переміщаються в просторі (Філдс називає це мобільністю), що вони відчувають (споживчий досвід) і які нововведення сприймають як корисні (характеристики та послуги, що формують цінність). Потенційно компанія зможе розкрити кожну деталь взаємодії людини та автомобіля: як відбувається керування машиною, які дорожні умови та навіть якою є величина електромагнітної сили, що впливає на авто. Фактично йдеться про сотні факторів. На думку авторів, «Рух Ford убік перетворення на математичну корпорацію ілюструє: наближається епоха, у якій ми будемо функціонувати у двох паралельних світах — цифровому та реальному, і вони будуть відображенням один одного».
МАШИНА VS ЛЮДИНА ˅
На що слід звернути увагу тим, хто в майбутньому стане біля керма математичної корпорації?
«Ви повинні підготуватися до того, що вже скоро приблизно половину ваших когнітивних завдань буде виконувати машина, і тому варто переорієнтувати своє вдосконалення як лідера на розвиток уяви, творчого потенціалу, вміння робити логічні висновки та структурувати проблеми», — вважають Салліван і Зутаверн.
В 2012-му Девід Роуз (David Rose), натхненний дослідженнями, якими він займався в Массачусетському технологічному інституті, заснував Ditto Labs — компанію, яка оцінює силу брендів на підставі зображень, розміщених у соціальних медіа (щодня інтегруються близько 130 млн. світлин). При цьому машина виконує низку робіт, з якими колись могла впоратися тільки людина. Серед іншого це розпізнавання графічних символів (приміром, що ми бачимо — логотип GSK або Merck?) і контекст світлини (вона зроблена у барі, на пляжі, в аптеці?). Роуз зі своїми працівниками фокусується на тому, що, на його думку, ніколи не зможе виконувати комп’ютер, — на формуванні релевантних і складних запитань. Він пояснює це так:
«Дані можуть відповісти на запитання, але члени команди повинні суттєво перевершити їх у прояві допитливості. Треба мати майже сократівське уміння постійно ставити провокаційні запитання та надавати даним можливість шукати відповідь».
Управлінський процес буде ускладнюватися та усе більшою мірою ґрунтуватися на науковому методі та експериментальних підходах. При цьому допитливість розуму стане визначальною для досягнення успіху.
«Найкращі вчені завдячують своїми результатами не знанням, які мають, а своїй готовності ставити запитання про те, чого вони не знають», — зауважують Салліван і Зутаверн.
Вчені не очікують, що правильна відповідь буде отримана відразу, навіть якщо вони цього прагнуть. Вони жадають знайти відповідь, міркуючи над нею у процесі пошуку рішення. Так само керівник математичної корпорації йде невеликими (нехай і швидкими) кроками від ітерації до ітерації, намацуючи шлях і до тактичних перемог, і до стратегічних тріумфів.
Але, наскільки б не була сильна механічна думка, людське судження однаково не втратить свою цінність, і комп’ютери в математичній корпорації не візьмуть гору. На підтвердження автори наводять наступний простий приклад.
Ви, як керівник виробничої компанії, просите датологів створити модель функціонування виробництва. Фахівці розробляють десять моделей і комбінують їх, щоб одержати максимально точний результат. Але що відбудеться, якщо одна модель спрогнозує щось зовсім інше, ніж інші дев’ять? Тут ви повинні будете повернутися до вже створеної в тандемі з машиною теорії та переглянути припущення та гіпотези, які лежали в її основі (висунуті та людьми, і комп’ютерами), а далі — продовжити експериментувати. Потім, можливо, процес слід буде повторити не один раз, поки не буде отримано рішення.
Нагадуючи про важливість допитливості людського розуму, автори зауважують:
«Імовірно, людям не вдасться проникнути в глибини складності так, як це може зробити комп’ютер, але що вони можуть робити якнайкраще, так це здивовано підняти брови, помітивши, що з теорією щось не так».
П’ять основних думок:
- Охоплення дрібних деталей і проникнення в глибини складності — такі можливості відкриває перед нами перехід до математичної корпорації. Ті, хто вже встав на шлях такої трансформації, незабаром будуть жити у двох світах одночасно: віртуальному та реальному.
- Керівникам слід підготуватися до того, що вже скоро половину завдань когнітивного характеру буде виконувати машина, і зосередити увагу на розвитку уяви, творчого потенціалу, здатності робити логічні висновки та структурувати проблеми.
- Хоча деякі футурологи вважають, що в майбутньому машина зможе практично у всьому замінити людину, завжди виникатимуть ситуації, у яких людське судження відіграватиме визначальну роль. Лідерам важливо зрозуміти, який тип завдань слід передати машині, а в якому продовжувати удосконалюватися самим.
- Керівник математичної корпорації повинен відійти від сталого способу мислення та сформувати нові ментальні моделі. Для цього важливо подолати низку когнітивних бар’єрів, вбудованих у нашу свідомість.
- Реструктурування ментальних моделей відкриває шлях до створення стратегій досягнення того, що видається неможливим, з позицій сьогоднішнього дня ці стратегії можуть сприйматися як аутсайдерські, однак у недалекому майбутньому вони стануть домінуючими.
Варто замислитися:
- Які з умінь ви вважаєте своїми сильними сторонами?
- Які ментальні моделі, що домінують у компанії, являють собою найбільшу перешкоду для побудови математичної корпорації?
- Чи є у вашій компанії культура постановки запитань для виявлення проблем, що перешкоджають просуванню вперед?
Варто зробити:
- Провести управлінські сесії для аналізу та перебудови мисленнєвих моделей.
- Продумати програми управлінського розвитку, у яких фокус буде на зміцненні сильних навичок людини.
- Організувати зустрічі, на яких керівники будуть тренуватися у вирішенні складних завдань, що вимагають індуктивного мислення.
|
