Неймовірна історія заснування Netflix від Марка Рендольфа
Джерело: Blog.kniga.biz.ua
Netflix — платформа, що не дає виспатись мільйонам глядачів. Та народилась вона з ідеї, в яку не бажали вірити інвестори і зі скепсисом оцінювали близькі. Перший СЕО компанії Марк Рендольф (Marc Randolph) у книзі «Ця ідея ніколи не спрацює. Неймовірна історія заснування Netflix» (That Will Never Work: The Birth of Netflix and the Amazing Life of an Idea) розповідає історію створення стартапу. Кому насправді належить ідея? Які труднощі очікують на нову компанію? Як формується корпоративна культура? Марка Рендольфа звуть «невидимим» лідером Netflix, тож настав час почути як все було насправді.
Бейсбольні бити «під ключ». Індивідуальні серферські дошки. Шампунь і корм для тварин за рецептом для кожного покупця. Онлайн-прокат касет, а потім дисків. І, нарешті, той самий Netflix. Марк Рендольф пройшов довгий шлях перед тим як стати першим CEO компанії, що змінить світ телебачення й кіно. До цього він займався маркетингом у MakeWarehouse і Borland International. Рендольф називає рекламу своїм другим ім’ям — і це буквальна правда.
Засновник психоаналізу Зигмунд Фройд мав племінника Едварда Бернейза. Він, не без допомоги дядькових книжок, теж розумівся на людських душах. Саме Бернейз став батьком сучасної пропаганди, назавжди змінивши підхід до рекламування з раціонального на емоційний. А ще він був двоюрідним племінником бабусі Марка Бернейза Рендольфа. Можливо, саме талановиті гени вплинули на засновника Netflix. Та це далеко не єдине, що знадобилось для успішного стартапу.
Ця ідея ніколи не спрацює
Історії стартапів часто починаються з гарної ідеї. Раптового прозріння, яке змінило все. Про Netflix теж є така. За легендою, ідея виникла у Ріда Гастінґса, коли з нього списали 40 доларів штрафу в Blockbuster (найбільша на той час у США мережа відеопрокатів).
Рід Гастінґс (Reed Hastings) — засновник компанії Pure Software, що спеціалізувалась на програмному забезпеченні для діагностики й усунення несправностей. Він інвестував у Netflix 1,9 мільйона доларів і досі очолює компанію.
Марк Рендольф працював з Гастінґсом й щоранку їздив з ним на роботу. Під час цих поїздок народився їхній намір заснувати власну компанію, а потім і фінальна ідея. Рендольф пропонував Гастінґсу концепції, а той зазвичай відкидав їх. Вони зупинились на тому, щоб продавати щось таке, чим людина користується щодня:
Я прокрутив у голові всі останні ідеї: індивідуальні дошки для серфінгу, корм для собак, бейсбольні бити. Усі вони з одного тіста — не те, що ви купуєте щодня… Я на хвильку задумався, але мозок того ранку працював повільно. Трирічна донька прокинулась серед ночі і єдине, що змусило її перестати плакати була старенька касета з "Алладіном".
— Відеокасети?
Рід підвів на мене погляд.
— Не нагадуй, — зітхнув він, хитаючи головою. — Мені щойно виписали штраф на сорок баксів у Blockbuster за прострочений фільм. Проте…
Рід замовк, відвернувшись до вікна. А потім блимнув очима й кивнув:
— Можливо.
Джефф Безос щойно вийшов на ринок з Amazon. Він став живим доказом того, що онлайн-торгівля не менш, а той більш ефективна, ніж офлайн. Усі ці обставини створили перший нарис майбутнього Netflix. Компанія мала давати VHS-касети в прокат й робити це онлайн.
Netflix вступає в гру
Однак команда була змушена відмовитись від касет. Закупка VHS-носіїв і виготовлення обкладинок коштували дорого. Доставлення фільму до клієнта й назад додавали витрат. До того ж, касети були надто громіздкими для пошти. Самі по собі вони теж були дорогими, по 75-80 доларів. Увагу Рендольфа привернув CD-диск. DVD-плеєри вийшли на американський ринок якраз у 1997 році. Диски продавались від 15 до 25 доларів. Усе мало б вийти, якщо DVD стане популярним форматом.
Та це була лише перша з безлічі проблем стартапу. Про що має подумати молодий підприємець, засновуючи власну компанію?
1. Організація офісу. Команда зайняла невеликий опен-спейс в Скотт-Веллсі. На Рендольфа, як на гендиректора, лягла відповідальність за влаштування. Він мав не просто закупити телефони, принтери й скоби для степлерів. Треба було протягнути офісом дроти так, щоб усе працювало. Домовитись про прибирання. Вирішити кому передавати ключі. Дізнатись, в якому банку відкрити рахунок. Подумати, яку фірму найняти для управління персоналом. Підприємці мали самостійно розбиратись як все це працює. У той час не було готових шаблонів і сайтів, де містяться інструкції.
2. Організація команди. «Кістяк» Netflix складався з семи осіб. Колишні працівники Кремнієвої долини не дуже розумілись на бізнесі кіно і прокатів. Тож вони найняли Мітча Лоу — власника відеопрокатів. Він знав цю сферу, мав гігантську базу керівників студій і знав, які фільми люблять клієнти. Згодом до команди долучився технічний відділ.
3. Організація основних потреб. У перші місяці працівники отримували копійки. Ніхто точно не знав чи вистачить інвестицій. Про це розповідає Марк Рендольф:
Я тримав на робочому столі банку з доларовими монетами й на кожній щотижневій нараді діставав звідки долар і "як бонус" вручав співробітнику, який зробив того тижня найбільший внесок у розвиток компанії. "Не спускай все одразу", — жартував я.
Рендольф щиро вірить, що культура стартапу народжується з цінностей і рішень засновників. Тому він одразу чесно попередив про невеликі зарплатні. Натомість кожен співробітник мав частку акцій. Вони поставили на те, що матимуть успіх — і не помились.
4. Організація доставки. Розсилати тисячі ламких DVD у тоненьких конвертах без жодного захисту було небезпечно. Пакування мало бути таким, щоб його використовували знову. І легко відриватись. А також мати зрозумілу конструкцію. До того ж бути компактним і легким. Пакування — надзвичайно важливе, бо це перший контакт з клієнтом. Netflix використала близько 150 матеріалів, щоб знайти ідеальне.
5. Організація сайту. Її Марк Рендольф називає найскладнішим етапом. В 1997 році не існувало інструментів для створення веб-сторінок. Більш того, список всіх наявних сайтів продавався паперовою книгою — настільки мало їх тоді існувало. Знадобились тисячі годин проєктування, тестування і шліфування. Але, найголовніше, комунікація між технічним відділом і конструкторами — Рендольфом і менеджеркою Крістіною Кіш.
Команда стартапу була вимушена працювати до пізньої ночі. Вони не отримували достойної зарплати й не знали яке на них чекає майбутнє. Однак цей час не лише подарував безцінний досвід, а й сформував відому на весь світ корпоративну культуру Netflix.
Свобода, відповідальність і Netflix
Марк Рендольф був першим CEO компанії й протримався на посаді недовго. Та сформовані ним цінності залишаються актуальними й для сучасного Netflix. На думку Рендольфа, культура не в тому, що ви говорите, а в тому, що робите. Команда не мала чітких робочих годин — всі приходили й шли коли заманеться. Працівники оцінювались лише за результатами роботи. Отже, рецепт Рендольфа: обрати з десяток розумних, творчих людей, дати їм купу цікавих завдань і достатньо простору для їх вирішення. А як щодо лідера? Його завдання — ставитись до працівників як до дорослих людей:
Люди хочуть, щоб їх сприймали як дорослих. Вони хочуть мати місію, в яку вірять, проблему, яку треба вирішити, і вільний простір для цього. Вони хочуть, щоб їх оточували інші дорослі, талант яких вони поважають.
Марк Рендольф покинув Netflix у 2003 році. Проте його цінності залишаються актуальними в сучасному кодексі компанії «Свобода і відповідальність». Тепер колишній перший CEO сам став інвестором і ментором для підприємців. Проте книга Рендольфа містить не тільки корисні поради від бізнесмена. Перш за все, це захоплива історія перетворення однієї ідеї в компанію, що змінила світ.
|
