Уроки від засновників Instagram

У своїй новій книзі «Tiny Habits: The Small Changes That Change Everything» («Крихітні звички: малі зміни, які змінюють все»)¹ стенфордський соціолог Браян Джефрі Фоґґ (Brian Jeffrey Fogg) показує, як можна розвинути вміння, котре зараз особливо потрібне більшості з нас, а саме — вміння змінювати звичну поведінку та допомагати це робити іншим.

У 1997-му Бі-Джей Фогг вступив із доповіддю, де представив результати своїх експериментів, якими довів, що наша взаємодія з машиною відбувається за «правилом взаємності», яке значною мірою формує наше соціальне життя. Вчений припустив, що деякі інші постулати психології теж можна використовувати при створенні комп’ютерних програм, покликаних впливати на наші рішення. Фогг назвав нову дисципліну «каптологією» (captology — скорочення виразу «сomputers as рersuasive technologies» («комп’ютери як технологія переконування») та почав вчити студентів секретам використання невидимої сили машин. Серед його учнів був Майк Крігер (Mike Krieger), який разом із Кевіном Сістромом (Kevin Systrom), використавши ідеї вченого, перетворив один невдалий проєкт у додаток для обміну фотографіями. Instagram з’явився в App Store у 2010-му, а менш ніж через два роки був проданий Facebook за $1 млрд (і, як виявилося невдовзі, дуже дешево). 2018-го Bloomberg оцінила Instagram у $100 млрд.

Проте Фогга цікавили не стільки комп’ютери, скільки люди. Фактично від самого початку він попереджав нас про етичні проблеми, пов’язані з «цифровим переконуванням». А в «Tiny Habits» Фогг намагається з’ясувати — як у процесі змінювання поведінки досягти такої ж легкості, як і при створенні Instagram.

Автор пропонує модель поведінкових змін у вигляді наступного рівняння:

де мотивація — це бажання виявити певну поведінку/вчинити певну дію; здатність — спроможність це здійснити; підказка — стимул, який підштовхує нас до вияву бажаної поведінки.

Щоб сформувати позитивний поведінковий прояв (або усунути негативний), ви мусите проаналізувати всі три елементи рівняння — але у зворотному порядку.

Скажімо, ви хочете побороти таке явище, як запізнювання на наради. Автор радить не поспішати вдавалися до мотиваційних дій (наприклад, кидати на тих, хто запізнився, красномовні погляди або вживати адміністративних заходів). Спочатку переконайтесь, що є всі потрібні «підказки», які б заохочували людей вчасно приходити на нараду; а далі подивіться — чи здатні ті, хто постійно запізнюються, не запізнюватися (а може керівники спланували роботу таких працівників так, що вони просто не можуть прийти на нараду вчасно?). І лише після цього, якщо результатів немає, ви можете вдаватися до мотиваційних дій. Як зауважує автор, «у багатьох випадках можна досягти потрібних результатів, знайшовши хорошу “підказку” або створивши умови, в яких простіше виявляти бажану поведінку».

Згідно Фогга, ми самі ускладнюємо процес поведінкових змін, беручи якісь грандіозні зобов’язання (щось типу новорічних обіцянок). Тоді не досягнувши цілі (а найчастіше трапляється саме так), людина звинувачує себе або інших. Отже, автор радить: по-перше, перестати оцінювати; по-друге, розділити визначену ціль на малі компоненти; по-третє, ставитися до помилок як до відкриттів та використовувати їх для того, щоб просуватися вперед. «Крихітне є потужним — принаймні, коли справа стосується змін» — так звучить речення, з якого розпочинається книга.

Тож ви вирішили розвинути в собі якусь нову звичку. Перше, що потрібно зробити — це вибрати «опору» — те, що підказуватиме вам, який новий для себе крок ви виконуватимете (без цього ми забуваємо про поведінкову зміну, яку хочемо прищепити). Це мусить бути дуже проста усталена дія (наприклад, наливання кави), Далі прив’яжіть до «опори» якусь маленьку дію. Наприклад, коли Фогг вирішив розвинути звичку користуватися зубною ниттю, він розпочинав з чищення одного зуба. А коли проєктний менеджер компанії з переліку Fortune 500 вирішила оздоровити свій організм та щоранку готувати собі сніданок — її «опорою» стало включення плити. І, нарешті, якщо вам вдалося закріпити нову звичку — знайдіть кілька хвилин та відзначте це як досягнення. Чому це важливо? За словами автора, «звички створюються не повтореннями, не частим виконанням дій і не помахом чарівного жезлу — а емоціями».

Фогг стверджує, що набуття, здавалося б, малозначущих звичок (як-то чистка одного зуба) — це єдиний надійний шлях до суттєвих змін. За його словами, «одна маленька дія, один крихітний крок — спочатку це виглядатиме чимось неважливим; але таким чином ви накопичите енергію, потрібну для того аби впоратися зі складними викликами та набрати швидкість у процесі руху до масштабнішої цілі.

Автор випробовував свій метод протягом кількох років, залучивши до тестування біля 40 тис людей. Тому, як він наголошує, цей підхід реально працює, бо дає змогу «замістити неправильні припущення перевіреними принципами, а рекомендації — процесом». «Щойно ви усунете будь-який натяк на оцінювальні судження, ваша поведінка стане науковим експериментом, а відчуття дослідження та відкриття є передумовою успіху», — пише Фогг.

За матеріалами strategy+business.

¹ Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2020-го року» (категорія «Менеджмент») за версією strategy+business.