«Slow Productivity»: втрачене мистецтво досягнення результатів без вигорання
Книга «Slow Productivity» пропонує нову цілісну філософію кращого ставлення до роботи, яка дозволяє нам робити значущий внесок у сталому темпі, що ґрунтується на трьох китах: менше зобов’язань, не поспішати та наполягати на виконанні роботи високої якості.
Надто часто книги про продуктивність чи пошук кращого балансу між роботою та особистим життям є радше декларативними, аніж практичними. Ми читаємо їх у надії на зміни, а потім життя засмоктує нас назад у наші звичні патерни. Нова книга Кела Ньюпорта (Cal Newport) «Slow Productivity: The Lost Art of Accomplishment Without Burnout» («Повільна продуктивність: втрачене мистецтво досягнення результатів без вигорання») руйнує цю тенденцію. У ній ви знайдете звичне для Ньюпорта поєднання матеріалів, що спонукають до роздумів, а також актуальних досліджень та історій.
Що таке повільна продуктивність?
Ньюпорт писав про дедалі більш роздроблений стан нашої уваги у книгах «Deep Work», «Digital Minimalism» та «A World Without Email». У книзі «Slow Productivity» він синтезує ці теми у філософію, яку називає «повільною продуктивністю».
Він пише для працівників сфери знань — людей, які працюють з ідеями, а не з фізичними речами, а отже, мають слабке уявлення про свою реальну продуктивність. Що є мірилом продуктивності в нашому житті? На скільки емейлів ми відповідаємо? Саме в цьому й полягає божевілля.
Незважаючи на назву, книга не стільки про продуктивність, скільки про утвердження нових стосунків з роботою. І як це не парадоксально, сповільнюючись, ми встигаємо більше. Можливо, не більше завдань, але більш осмисленої роботи.
«Повільна продуктивність» базується на трьох простих ідеях:
- Якщо ви хочете мати час для того, щоб робити і досягати того, що має найбільше значення, ви повинні зменшити свої зобов’язання.
- Ваші найбільші цілі заслуговують на час і потребують його. Не поспішайте з ними.
- Будьте одержимі якісною роботою, і винагорода неодмінно прийде.
Уроки повільної продуктивності
Ньюпорт пропонує практичні поради, як впровадити кожну концепцію у своє робоче життя — навіть якщо ви не маєте повного контролю над своїм графіком.
Урок 1: Обмежте свої великі та малі зобов’язання, щоб у вас залишався час працювати над найважливішими справами і виконувати їх
«Псевдопродуктивність» — це те, що Кел називає «використанням видимої активності як основного засобу наближення до реальних продуктивних зусиль». Поєднайте домінування інтелектуальної праці, що почалося в 1990-х роках, із комп’ютерами, інтернетом і безмежними засобами комунікації, і ви отримаєте робочу силу, яка більше зайнята розмовами про роботу, аніж її виконанням.
У корпоративній культурі, у якій ми живемо сьогодні, важливіше виглядати зайнятим, ніж виконувати значущі завдання. Наприклад, дослідження, проведене компанією RescueTime серед 50 000 працівників, показало, що вони перевіряють свою електронну пошту в середньому кожні 6 хвилин.
Тож як ми можемо повернутися до справжньої, глибокої, корисної та релевантної роботи? Кел пропонує почати робити менше справ. Це перший принцип «повільної продуктивності».
«Прагніть зменшити свої зобов’язання до такої міри, щоб ви могли легко уявити, що зможете виконати їх із запасом часу. Використовуйте це зменшене навантаження, щоб повніше охопити і просунути невелику кількість проєктів, які мають найбільше значення».
Як ви можете це здійснити? Шляхом обмеження великої та малої роботи у вашому житті. До великої роботи відносяться:
- Місії, які є вашими великими, постійними цілями.
- Проєкти, що є віхами на шляху до цих цілей.
- Щоденні цілі, тобто те, що ви вносите у свій список справ на кожен день.
Кел також представляє 5 ідей, як стримувати менші вимоги до роботи. Дві з них — це переведення повторюваних завдань на автопілот і синхронізація з людьми в режимі реального часу. Наприклад, ви можете встановити фіксований часовий інтервал для оплати рахунків і запропонувати регулярні години роботи для колег. Останній варіант забирає більше часу на початковому етапі, але скорочує нескінченну цифрову біганину туди-сюди згодом.
Скоротіть свої зобов’язання, і ваш внесок у їх виконання значно покращиться.
Урок 2: Не поспішайте з найбільшими цілями — вони того варті
Лін-Мануель Міранда — композитор, актор і драматург, найбільш відомий завдяки своїм двом хітовим мюзиклам «На висотах» і «Гамільтон». Але вперше Міранда поставив «На висотах» у 2000 році, за 8 років до того, як мюзикл потрапив на Бродвей, а сам він отримав премію «Tony». У чому його секрет? Він дав своєму шедевру час. Він продовжував працювати над ним час від часу, поки він не був готовий до успіху.
«Така повільна, але невпинна самовідданість була рідкістю навіть ще до нашої розсіяної епохи, але в наш час це майже нечувано», — пише Ньюпорт. Це ілюструє його другий принцип повільної продуктивності: дозвольте своїй роботі розвиватися в природному темпі.
«Не поспішайте з найважливішою роботою. Дозвольте їй розгортатися в стабільному темпі, з варіаціями інтенсивності, в умовах, що сприяють досягненню блискучих результатів».
Як це зробити? Складіть 5-річний план, подвойте свої часові рамки і пробачайте собі, коли ви не вкладаєтесь у дедлайни. Довгострокове планування зменшує тиск бути зайнятим лише заради зайнятості. Подвоєння термінів виправляє нашу схильність робити занадто оптимістичні прогнози. А прощення не дає вам потрапити в пастку зайнятості як покарання за відсутність прогресу.
Велика робота, як і саме життя, має пори року. Прийміть повільніші періоди і дайте своїй найкращій роботі стільки часу, скільки їй потрібно, щоб по-справжньому розквітнути.
Урок 3: Невпинно домагайтеся якісної роботи, доки не досягнете успіху
Що спільного між музикантом Джуелом, засновником Apple Стівом Джобсом і прихильником малого бізнесу Полом Джарвісом? Вони були одержимі якістю, а не кількістю. Джуел відмовлявся від певного типу музики, щоб продати більше платівок. Джобс скоротив лінійку продуктів Apple і сконцентрував свою енергію на комп’ютерах Mac. А Джарвіс пройшов шлях від популярного творця до засновника інді-SaaS без присутності в інтернеті.
Всі вони ілюструють 3-й принцип повільної продуктивності Ньюпорта:
«Зациклюйтеся на якості того, що ви виробляєте, навіть якщо це означає втрату можливостей у короткостроковій перспективі», — пише Кел. «Використовуйте цінність цих результатів, щоб отримати все більше і більше свободи у своїх зусиллях у довгостроковій перспективі».
Якими є два основні способи цього досягти? Розвинути гарне почуття творчого смаку, а потім зробити ставку на себе.
Ньюпорт, наприклад, у свої 40 років став кіноманом, глибоко вивчаючи фільми замість того, щоб просто дивитися їх. Ви також можете заснувати книжковий, письменницький чи поетичний клуб на кшталт «Inklings» Джона Толкіна. Зрештою, якісніші інструменти для творчості, як-от дорогий мікрофон, можуть допомогти нам відчути себе достатньо професійними, щоб серйозно ставитися до свого мистецтва.
Однак, зрештою, щоб довести свою якісну роботу до кінця, потрібно докласти зусиль і ризикнути. Ви можете творити в досвітні години, піти на скорочення зарплати, щоб мати більше часу для цілеспрямованої роботи, або залучити мецената, щоб закрити фінансові прогалини, — радить Ньюпорт.
Що б ви не робили, пам’ятайте: тихіше їдеш — далі будеш. «Робіть менше справ. Працюйте в природному темпі. Зосередьтеся на якості». Дотримуйтесь цих принципів, і рано чи пізно «повільна продуктивність» приведе вас до ваших найбільших цілей!
За матеріалами Four Minute Book
|
