Статус-кво в управлінні бізнесом — так чи ні?
The Org: The Underlying Logic of the Office
Тема більшості книг, присвячених менеджменту, — запровадження чогось досі небаченого. "Все, що ви робили раніше — неправильно!", — волають їхні автори, перед тим як запропонувати "революційні" та "радикальні" підходи, котрі, як вони обіцяють, допоможуть нам піднести бізнес на небачені висоти. Такі книжки мов би бризкають такими гаслами, як: "Керуємо компанією знизу вгору!", "Геть наради!", "Прийняття рішень — в маси!". Ми ж, як це не дивно, нерідко на це ведемося, бо в черговий раз сподіваємось знайти розв'язання споконвічних проблем.
На щастя, у цей шум-гам обіцянок-заклинань час від часу вкрапляються голоси врівноважених та розсудливих аналітиків. Серед них — автори книги "The Org: The Underlying Logic of the Office" ("Організація. Підвалини офісного життя") — Рей Фішман (Ray Fisman), професор бізнес-школи Колумбійського університету та Тім Салліван (Tim Sullivan), директор з питань видавничої діяльності Harvard Business Review Press.
Мета авторів — не співати заупокійну сучасній корпорації, а навпаки — віддати їй хвалу. Їхня основна думка: "Компанії, попри усі свої недосконалості, є продуктом кількох століть організаційного розвитку. Тому вони функціонують набагато краще, ніж будь-які міфічні утворення, що базуються на хиткому фундаменті новомодних переписів". Доречно навести цитату Вінстона Черчілля, який зазначив, що "демократія — це найгірша форма правління, за винятком усіх інших".
Рей Фішман та Тім Салліван намагаються пролити світло на те, як наше офісне життя стало саме таким, яким воно є сьогодні; чому керівники стали бранцями нескінченних нарад; як підходи до управління людьми можуть з будь-кого зробити психічно хворого; як комунікації всередині організації гинуть у прірві, що розділяє її різні підрозділи.
Автори прагнуть глибше проаналізувати ці явища, сподіваючись допомогти менеджерам вчасно розпізнати небезпечні підводні рифи, через які їхня компанія може, врешті-решт, піти на дно.
У книзі детально розглядаються приклади з діяльності різних організацій (як неприбуткових, так і комерційних). Зокрема, Рей Фішман та Тім Салліван розповідають про те, як поліцейське управління Балтимора підійшло до мотивування свого офіцерського складу на боротьбу із злочинністю; у що реально вилилася для McDonald's вперта наполегливість у забезпеченні однаковості усіх своїх точок; на які ризики наражалася Digital Equipment, коли борючись за контракти відходила від стандартних підходів.
Як же пропонують автори удосконалити сучасну організацію? Здебільшого їхні висновки та рекомендації зводяться до чогось на кшталт: "Звісно, це не ідеальний варіант, але таки кращий ніж нереальні новомодні альтернативи". Проте головна цінність книги — у тому, що вона допоможе читачам глибше зрозуміти ситуацію, що склалася у корпоративному світі. А ось розв'язання притаманних йому проблем доведеться шукати самим, не сподіваючись на допомогу чергового новоявленого "гуру".
За матеріалами Businessweek.
|
