Досить про лідерство! Потрібен ефективний менеджмент
У компаніях занадто багато менеджерів та недостатньо лідерів, — про це говорять деякі провідні фахівці світу. Втім, не важко впасти і в протилежну крайність. Які ж це матиме наслідки для компаній? Це питання розглядає автор management-issues Браян Ембл (Brian Amble).
«Впродовж останніх років у наслідку нашої одержимості ідеєю "лідерства" руйнується значущість менеджменту як безпосереднього управління діяльністю людей. При цьому дуже часто це завдає величезної шкоди організаціям», — такою є відправна теза останньої книги Джуліана Біркіншоу (Julian Birkinshaw)1 «Becoming a Better Boss» («Як стати кращим босом»). Ця праця присвячена речам, які, хоча і можуть здатися рутинними, насправді становлять основу ефективного втілення планів та задумів.
Так, за Біркіншоу ознаками управлінської ефективності є вміння:
- ставити підлеглим завдання оптимального рівня складності, таким чином стимулюючи їх максимально застосовувати свої знання та навички;
- створювати умови, які б уможливлювали ефективне виконання завдань;
- у разі необхідності, надавати усю потрібну підтримку;
- помічати досягнення людей — не скупитися на похвалу;
- не боятися приймати непрості рішення.
Зрештою, жодних одкровень тут не має. Отже, викликає неабияке здивування те, чому подеколи ці прості істини так важко збагнути. Саме неспроможністю застосувати їх на практиці можна пояснити, чому в організаціях так багато менеджерів, які:
- нечітко формулюють завдання і, відповідно, спантеличують людей;
- контролюють кожний крок працівників та втручаються у процес виконання ними завдань;
- приймаючи рішення та вчиняючи дії, керуються, в основному, власними інтересами;
- надають підлеглим негативний чи обмежений зворотній зв'язок;
- в ситуаціях, коли треба прийняти непрості рішення, воліють тупцювати на місті.
Власне, основна частина книги «Як стати кращим босом» присвячена аналізу цього розриву між теорією та практикою менеджменту. Ось що пише Біркіншоу у завершенні своєї праці: «Сутність хорошого управління — у набутті кращого розуміння, чого потребують ваші підлеглі, а також, як насправді функціонують наші організації. Такім чином, метою менеджменту є вчинення дій, які дають не уявний, а реальний ефект. А це само собою до вас не прийде — для цього потрібні неабияка самодисципліна та наполеглива праця над собою».
Також питання, м’яко кажучи, недосконалого менеджменту проаналізовано в есе Генрі Мінцберга (Henry Mintzberg)2 «Rebuilding American Enterprise» («Як перебудувати американське підприємство»). «Коріння американської економічної кризи зовсім не економічні — проблема суто управлінська», — пише Мінцберг. «Американці "поїхали" на лідерстві, напевно тому, що їм його дуже бракує, — продовжує він. — Насправді занадто багато корпоративних "лідерів" просто зіпсовані і займаються лише тим, що витискають зі своїх організацій все, що можна, аби тільки якнайшвидше отримати максимальні прибутки. Хоча вони повинні керувати так, щоб забезпечити стійкий розвиток бізнесу... Лідерство, яке не було б прерогативою "верхівки", а охоплювало б всі рівні організації, — ось що нам потрібно».
«Менеджмент не є ані наукою, ані професією. Це практика, глибоко вкорінена у певний контекст. Люди, котрі вважають, що можуть керувати всім, здебільшого, не в змозі хоч чимось нормально управляти. Управлінню можна навчитися тільки в процесі роботи, хоча менеджери-практики можуть отримати певну користь від навчальних програм, метою яких є, вдосконалити їхні практичні навички, відштовхуючись від практичного досвіду», — підсумовує Генрі Мінцберг.
Отже, одержимість лідерством руйнує ефективність як організацій, так і суспільства в цілому. Чи насправді нам потрібен розвиток лідерського потенціалу? Найімовірніше, що ні (хиба що варто спонукати тих, хто керує організаціями, прочитати та «переварити» ідеї Мінцберга). Проте, без сумніву, ми потребуємо кращого менеджменту.
За матеріалами "Enough about leadership! It's time to remember how to be a good manager", management-issues.
1 Джуліан Біркіншоу (Julian Birkinshaw) — професор кафедри стратегії та підприємництва Лондонської бізнес-школи. Автор численних праць, зокрема, книги «Reinventing Management» («Переосмислення менеджменту»).
2 Генрі Мінцберг (Henry Mintzberg) — професор кафедри управлінських досліджень університету Макгілла (Монреаль, Канада). Автор, зокрема, таких відомих книг, як «Managers not MBAs» («Потрібні управлінці, а не випускники MBA»), «Strategy Safari» («Стратегічне сафарі»), «The Rise and Fall of Strategic Planning» («Зліт і падіння стратегічного планування»).
|
