Підприємницьке цунамі

Споконвічно підприємництво було одним із найпотужніших важелів економічного розвитку. Перетворення Китаю в економічну супердержаву розпочалося на зорі 1980-тих, коли Ден Сяопін (Deng Xiaoping) дав «зелене світло» приватним фірмам. Аналогічно на початку 1990-тих із ослабленням бюрократичного тиску економіка Індії вибухнула різнобарвною палітрою зростання.

Зараз спостерігається зліт «народжуваності» підприємницьких починань в усьому світі, зокрема, на Близькому Сході. Хоча подеколи ми схильні «забувати», що свого часу саме цей регіон, як і Китай та Індія, були епіцентром технічного та культурного розвитку. Ці країни славилися своїми поетами, філософами, вченими, математиками, а також підприємництвом із багатими традиціями. Як пише Крістофер Шрьодер (Christopher Schroeder), автор книги «Startup Rising: The Entrepreneurial Revolution Remaking the Middle East» («Повстання стартапів: як підприємницька революція змінює Близький Схід»)¹ та венчурний інвестор, зараз, коли увага світу прикута до політичних потрясінь на Близькому Сході, там відбувається «тиха» підприємницька революція.

» Докладніше на Amazon

Шрьодер ділить стартапи, народжені в арабських країнах, на три основні групи — «імпровізатори», «вирішувачі проблем» та «глобальні гравці».

Імпровізатори. Це фірми, які «арабізують» західні бізнес-моделі. Так, сайт Altibbi.com, котрий дуже сильно нагадує WebMD (цей сервіс надає інформацію з медичних питань), з метою забезпечити повну конфіденційність користувачів-жінок зробив розміщення повідомлень анонімним. А єгипетська Nezal Entertainment створила у Facebook гру, в основі якої — досвід участі її засновників у протестах на площі Тахрір.

Вирішувачі проблем. До цієї групи належать бізнеси, що взялися за розв’язання проблем, якими раніше займалася держава. Скажімо, єгипетська RecycloBekia вибудувала успішний бізнес з переробки комп’ютерних комплектуючих. Надалі компанія планує охопити своєю діяльністю інші країни Близького Сходу.

Глобальні гравці. Саме на цих фірмах повинні зосередити свою увагу традиційні міжнародні корпорації. Наприклад, ліванська компанія Cardio Diagnostics розробила легкий прилад для добового моніторування ЕКГ. На відміну від аналогічних громіздких приладів інших виробників, що відстежують стан серцевої діяльності пацієнта протягом одного-двох днів, пристрій Cardio Diagnostics може застосовуватися протягом шести або більше тижнів. Крім цього, завдяки досконалішим алгоритмам, він забезпечує кращий медичний результат.

На переконання Шрьодера, близькосхідні стартапи пропонуватимуть аналогічні інноваційні рішення як для свого, так і для інших регіонів принаймні ще на трьох напрямах. По-перше, у мобільних комунікаціях: зараз стільниковим зв’язком охоплено 100% населення регіону, а кількість людей, що є власниками смартфонів, стрімко збільшується. По-друге, у сфері сонячних установок для виробництва електроенергії: це дасть змогу освоїти найбільші у світі резервуари прісної води, що знаходяться на території Лівії та Єгипту. І, нарешті, у царині соціальних мереж: завдяки досконалому знанню локального ринку, підприємці пропонуватимуть рішення, які дозволять максимально ефективно використовувати соціальні платформи у контексті культурних особливостей регіону.

Шрьодер не намагається запропонувати у своїй книзі якихось діагностичних інструментів. Замість цього він подає цікаві та емоційні описи своїх зустрічей із підприємцями Близького Сходу. При цьому переконливо показує, що у жодному разі не варто недооцінювати підприємницького духу цього регіону (як, зрештою, і інших ринків, що розвиваються). Адже, не виключено, що саме звідти розпочнуть свій наступ ті, хто задаватиме тон на ринках завтрашнього дня.

За матеріалами strategy+business.

¹ Ця книга займає третю позицію в категорії «Глобалізація» переліку «Найкращі книги 2013-го року» за версією видання strategy+business.