Еволюція гіг-економіки

Джерело: open

Часткова зайнятість, тимчасова робота, фріланс, гнучкий графік — усе це ознаки так званої гіг-економіки. Ця концепція дозволяє людям самим формувати свої плани й керувати своїм прибутком, а бізнесу — залучати працівників на зручних та вигідних для себе умовах. Як це виглядає на практиці? І як розвивається ця концепція?

Одним із піонерів гіг-економіки можна вважати Uber. Він дозволив водіям самим вирішувати: скільки годин на день працювати і, відповідно, самим визначати, скільки грошей вони отримають за роботу. Втім, хоч це й звучить досить привабливо, але згодом люди з’ясували, що заробити таким чином багато — досить складно. Uber стикнувся з критикою: мовляв, він платить водіям замало. Але його правила так і не змінились.

Таким чином, виникла вільна ринкова ніша — яку почали заповнювати стартапи. Один із них — американський Wrapify. Ця компанія обклеює автомобілі гігантськими рекламними оголошеннями (цей процес займає декілька годин). Завдяки цьому водії можуть заробляти у середньому $300-400 на місяць.

Для водія Uber чи Lyft це може бути додатковим прибутком. Хоча підробити таким чином можуть не тільки професійні водії, а й звичайні власники машин. Людина сама обирає — яку частину автомобіля буде огорнуто рекламою, а від площі залежатиме прибуток.

Ідея Wrapify здалась інвесторам перспективною, і стартап одразу залучив $5,8 млн. коштів. Одна з його переваг — детальна аналітика: рекламодавці отримують інформацію про те, хто саме бачитиме оголошення й коли.

Схожу ідею реалізує стартап Vugo: відеоекрани, що розташовані перед задніми сидіннями в автомобілі. Ця компанія розпочинала з того, що надавала у користування пасажирам планшети з відеоконтентом та рекламними оголошеннями на час поїздки. Але згодом стала співпрацювати з сервісами на кшталт Uber та Lyft та запропонувала їм встановити власні вбудовані в крісла планшети. Водій може заробити завдяки Vugo додаткові $100-$200 на місяць. А пасажири можуть зменшувати гучність реклами та робити екран тьмянішим, якщо не хочуть бачити контент.

Цікаво те, що стартап стикнувся з юридичними проблемами: влада Нью-Йорку заборонила показувати рекламу пасажирам у подібний спосіб, мотивуючи це захистом комфорту людей. Проте Vugo подав у суд на місто, виграв справу і продовжує експансію.

Ще один приклад стартапу, який використовує переваги гіг-економіки й одночасно дозволяє людям збільшити свій прибуток, — Cargo, який нещодавно залучив $22,5 млн інвестицій. Ця компанія співпрацює з брендами кондитерської продукції, електроніки, косметики тощо, надаючи їм доступ до пасажирів таксі (товари складають у спецальну коробку, яка розміщується в машині). З іншого боку, її партнерами є водії, які можуть пропонувати своїм клієнтам придбати щось прямо під час поїздки за допомогою мобільного платежу.

У липні 2018-го Cargo підписала угоду з Uber, щоб стати глобальними провайдером товарів, що пропонуються пасажирам всередині автомобіля. Для водіїв це можливість заробити додаткові гроші: вони отримують 25% комісії з кожного продажу, а також базову ставку $1 з кожного пасажира, який зробив замовлення.

Інвестиції, які зміг залучити стартап, будуть спрямовані на розширення бізнесу як на американському, так і на глобальному ринку. А вже зараз, за даними Cargo, його послугами користуються 12 тисяч водіїв.

Якщо подивитись на ці приклади, то стає зрозумілим, що концепція гіг-економіки продовжує еволюціонувати. В умовах сучасного ринку чимало людей відчувають себе менш захищеними, бо замість передбачуваної корпоративної кар’єри працюють за тимчасовими контрактами, на декількох замовників одночасно, нерідко — шукають можливість підробітку. І саме стартапи задовольняють цю потребу.

Ілюстрація: Aleutie / Shutterstock.com